Справа № 161/8077/16-ц
Провадження № 2-п/161/93/17
30 червня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі - Шолом С.І.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду від 01.02.2017 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
20.03.2017 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду від 01.02.2017 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Заявник ОСОБА_3 свої вимоги обґрунтовує тим, що з рішенням суду він не згоден. Крім того, зазначив, що не з'явився в судове засідання, оскільки не отримував судових повісток, і судом не було вирішено його клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції, а також судом не були досліджені докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Просить суд скасувати дане заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
В судове засідання заявник не з'явився, хоча про судове засідання на 09.00 год. 30.06.2017 року належним чином та завчасно (13.06.2017 року) був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.
В судовому засіданні позивач та її представник просили відмовити в задоволенні заяви про скасування заочного рішення за безпідставністю.
Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява безпідставна та не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою проживання або реєстрації, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Встановлено, що судова повістка про судове засідання на 15.30. год. 01.02.2017 року направлялась на адресу проживання відповідача (в АДРЕСА_1) і повернулась за закінченням терміну зберігання, а отже відповідач ОСОБА_3 вважається таким, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Даний факт підтверджується рекомендованим повідомленням про повернення конверту з судовою повісткою за терміном зберігання (а.с.48).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 158-1 ЦПК України, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи іншого учасника цивільного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2016 року до суду від ОСОБА_3 надходило клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, яке призначалось на 16 грудня 2016 року о 10.00 год., тобто в порушення строку, передбаченого ч. 2 ст. 158-1 ЦПК України. Крім того, відповідачем не було надано суду достатніх письмових доказів щодо відсутністі можливості забезпечити явку його представника в судове засідання.
На підставі наведеного, ухвалою Луцького міськрайонного суду від 16.12.2016 року в задоволенні даного клопотання було відмовлено, а тому твердження ОСОБА_3 в заяві про перегляд заочного рішення про не вирішення судом його клопотання від 16.12.2016 року є безпідставними.
Інших клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції у даній справі від ОСОБА_3 на адресу суду не надходило.
Крім того, в заяві про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_3 посилається на докази, усі які були предметом дослідження суду при ухваленні судового рішення 01.02.2017 року, а тому, на підставі вищезазначеного - відсутні підстави для перегляду заочного рішення.
Керуючись ст. 226 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду від 01.02.2017 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк