про повернення позовної заяви
"17" липня 2017 р.№ 916/1650/17
Суддя Д'яченко Т.Г., розглянувши позовну заяву № 1753/17
За позовом: Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський ОСОБА_1”, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „ВіЕйБі Банк”
До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство „Златовін” (I.M. «Zlatovin» S.R.L.), Компанії з обмеженою відповідальністю „Макен ОСОБА_2Сі” (MACKEN MANAGAMENT L.L.C.), Приватної Виробничої - Комерційної фірми „ОСОБА_3А.”
Про: звернення стягнення на предмет застави
ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський ОСОБА_1” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „ВіЕйБі Банк” звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою від 14.07.2017р. (вх. № ГСОО1753/17) до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство „Златовін” (I.M. «Zlatovin» S.R.L.), Компанії з обмеженою відповідальністю „Макен ОСОБА_2Сі” (MACKEN MANAGAMENT L.L.C.), Приватної Виробничої - Комерційної фірми „ОСОБА_3А.”, в якій просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс” перед Публічним акціонерним товариством „Всеукраїнський ОСОБА_1” за Кредитним договором №196 від 31 березня 2010 року, що станом на 06.02.2017р. складає 34918699,43 грн., з яких заборгованість за кредитом 10299992,85 грн., заборгованість за процентами 10860275,64 грн., заборгованість за комісіями 0 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту 1216147,68 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту 1478957,84грн., заборгованість по 3% річних по заборгованості за кредитом 557461,70грн., заборгованість по 3% річних заборгованості за процентами 684012,87грн., інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту 4402991,63грн., інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів 5418859,22 грн., звернути стягнення на предмет застави згідно з Договором застави корпоративних прав №196-КП від 31 березня 2010 року (корпоративні права), а саме:
- частку в Статутному фонді юридичної особи за законодавством України - Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс”, в розмірі 1,587 % від загального Статутного фонду, що становить 380716,44 грн., та належить Спільному підприємству „Златовін” (I.M. «Zlatovin» S.R.L.);
- частку в Статутному фонді юридичної особи за законодавством України - Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс”, в розмірі 60,996 % від загального Статутного фонду, що становить 14628353,34 грн., та належить Компанії з обмеженою відповідальністю „Макен ОСОБА_2Сі” (MACKEN MANAGAMENT L.L.C.);
- частку в Статутному фонді юридичної особи за законодавством України - Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс”, в розмірі 0,023 % від загального Статутного фонду, що становить 5580 грн., та належить Приватній Виробничій - Комерційній фірмі „ОСОБА_3А.”,
встановивши спосіб реалізації предмету застави шляхом переведення права власності учасників у статутному капіталі на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський ОСОБА_1”.
Одночасно з поданням позовної заяви до суду, 14.07.2017р. (вх.№ ГСОО 2-3796/17) позивачем подано заяву про відстрочення терміну сплати судового збору, в якій він просить суд відстрочити Публічному акціонерному товариству „Всеукраїнський ОСОБА_1” термін сплати судового збору за подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство „Златовін” (I.M. «Zlatovin» S.R.L.), Компанії з обмеженою відповідальністю „Макен ОСОБА_2Сі” (MACKEN MANAGAMENT L.L.C.), Приватної Виробничої - Комерційної фірми „ОСОБА_3А.”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторона відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс”, про звернення стягнення на предмет застави.
Суд, оглянувши матеріли поданої позовної заяви, дійшов висновку щодо повернення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч.2 ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України “Про судовий збір”.
Положеннями ч.ч. 1,2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік”, встановлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року - 1544 гривні, з 1 травня - 1624 гривні, з 1 грудня - 1700 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2017 року - 1355 гривень, з 1 травня - 1426 гривень, з 1 грудня - 1492 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року - 1689 гривень, з 1 травня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1860гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року - 1247гривень, з 1 травня - 1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні.
Як встановлено судом, позивачем до позовної заяви не було додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку. Однак, при поданні позову до суду, позивачем було надано заяву про відстрочення терміну сплати судового збору, у якій він зазначив, що не має можливості сплатити судовий збір через важке фінансове становище та відсутністю можливості такої сплати.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року №733 „Про віднесення Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський ОСОБА_1” до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 20 листопада 2014 року №733 „Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ „ВіЕйБі Банк”, відповідно до якого, з 21 листопада 2014 року було розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський ОСОБА_1” з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
На підставі Постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №188 „Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський ОСОБА_1”, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 березня 2015 року №63 „Про початок процедури ліквідації ПАТ „ВіЕйБі Банк” та призначення уповноваженою особи Фонду на ліквідацію банку”, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський ОСОБА_1” та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ „ВіЕйБі Банк” провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 строком на один рік, а саме з 20.03.2015р. по 19.03.2016р.
22.02.2016р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №213 Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ „ВіЕйБі Банк” та делегування повноважень ліквідатора, яким продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ „ВіЕйБі Банк” по 19 березня 2018 року (включно).
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Пунктом 3.1 Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Таким чином, вищевказаною нормою права передбачено право суду, а не обов'язок, у виняткових випадках, за умов встановлення ним такого майнового стану заявника, який не дозволяє йому сплатити судовий збір, не порушуючи рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
До позовної заяви позивач не додав жодного доказу, на підставі якого суд може встановити майновий стан позивача та винятковість обставин щодо майнового стану позивача, який об'єктивно не дозволяє йому сплатити судовий збір.
Також, позивачем у заяві про відстрочення терміну сплати судового збору не було зазначено суду, до якого часу є необхідність відстрочення сплати судового збору, та в якій сумі, відповідно до розмірів належних сплат, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту та суму судового збору, належну до сплати за розгляд таких вимог позивача.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський ОСОБА_1”, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „ВіЕйБі Банк” про відстрочення терміну сплати судового збору на час її подання до суду не підтверджена належними та допустимими доказами, в заяві не визначено конкретного терміну часу та розміру, на який та щодо якої позивачу є необхідним відстрочити сплату судового збору, у зв'язку з чим, у суду відсутні правові підстави для її задоволення.
Враховуючи викладене, позовна заява за загальним правилом підлягає поверненню позивачу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, у зв'язку з не поданням доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
З урахуванням ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви, за загальним правилом, не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду, після усунення допущених порушень.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський ОСОБА_1” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „ВіЕйБі Банк” (від 14.07.2017р. вх.№ 1753/17) - повернути без розгляду.
Додаток: позовна заява з додатками на 71 аркуші та конверт.
Копію ухвали суду та позовну заяву з додатками направити на адресу Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський ОСОБА_1”, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „ВіЕйБі Банк” 02096, м. Київ, Харківське шосе, 49.
Суддя Т.Г. Д'яченко