Справа №127/14172/17
Провадження №1-кс/127/5776/17
07 липня 2017 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 293 КК України, за відсутністю клопотання учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів, -
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/11717/17 від 02 червня 2017 року застосовано до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування з моменту затримання строком 60 (шістдесят) днів, а саме : до 16:00 годин 29 липня 2017 року.
Використовуючи право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, захисник підозрюваного просить змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання, у відповідності до ч.5 ст. 201 КК України, зокрема у зв'язку з новими обставинами, які не розглядалися слідчим суддею.
Так, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було обґрунтовано тим, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та інших осіб у даному кримінальному провадженні, продовжити свою злочину діяльність, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_3 та його довіритель вважають, що зазначений запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 є занадто суворим та до підозрюваного слід було б застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Так, 01.06.2017 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.4 ст. 296 КК України .
Однак, 30.06.2017 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 01.06.2017 року за ч.4.ст. 296 КК України та про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 293 КК України, тобто групове порушення громадського порядку, тобто активна участь у групових діях, що призвели до грубого порушення громадського порядку.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене основне покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуванх мінімумів доходів громадян або арешт строком до шести місяців.
Також, в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не було враховано, що ОСОБА_4 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, розкаюється у вчиненому, згодний на укладення угоди про визнання винуватості.
Тобто, підозрюваний не має на меті уникати кримінальної відповідальності, а навпаки буде сприятиме слідству у з'ясуванні обставин кримінального провадження, так як особисто зацікавлений в тому, щоб слідство як найшвидше закінчилось.
Ініціатор клопотання просить врахувати вищевказані обставини та те, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні зникли, тому необхідно змінити запобіжний захід, оскільки немає потреби тримати під вартою особу, що вперше вчинила злочин, розкаялась, визнала свою вину, має постійне місце проживання , позитивно характеризується, активно співпрацює зі слідством, вину у інкримінованому злочині визнав повністю, щиросердечно розкаявся.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_3 підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання, уточнивши клопотання в частині виконання підозрюваним у відповідності до ст.194 КПК України відповідних обов'язків.
Прокурор не заперечив проти задоволення клопотання захисника підозрюваного, однак просив суд заборонити ОСОБА_4 спілкуватися з іншими підозрюваними, оскільки це може негативно вплинути на досудове розслідування кримінального провадження, підтвердив твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_4 активно співпрацює зі слідством та ним дано згоду та укладено угоду про визнання винуватості.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання захисника та докази надані захисником, слідчий суддя встановив, що клопотання про зміну запобіжного заходу обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. З ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, прийнятого Генеральною Асамблеєю 00Н у 1966 році та ратифікованого Україною 19.10.1973 року (набрав чинності 23.03.1976 року), тримання під вартою осіб, які чекають судового розгляду, не має бути загальним правилом, але звільнення може ставитись у залежність від подання гарантій явки на суд, явки на судовий розгляд у будь-якій іншій його стадії і, в разі необхідності, явки для виконання вироку.
У відповідності з п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, прийнятої 04.11.1950 року і ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд упродовж розумного строку чи на звільнення до початку судового розгляду. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями явки до суду.
П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч.5 ст.202 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою
В судовому засіданні встановлено, що суд в ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/11717/17 від 02 червня 2017 року, застосовуючи до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою мотивував своє рішення тим, що останній хоча раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, однак він обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти громадського порядку та моральності, за попередньою змовою групою осіб, за який законом визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, враховуючи суспільний резонанс дій ОСОБА_4 в умовах сьогодення, суспільного осуду, порушення громадського спокою в населеному пункті, де проживають люди похилового віку, діти, а тому наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, та інших осіб у даному кримінальному провадженні, продовжити свою злочину діяльність, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Суд приймає до уваги доводи адвоката ОСОБА_3 , які не були враховані судом та свідчать про необхідність застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, розкаюється у вчиненому, та на даний час співпрацює зі слідством та ним дано згоду та укладено угоду про визнання винуватості та зміну раніше повідомленої підозри.
Крім того відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом.
З огляду на вищевикладене, суд находить, що наявність зазначених обставин не розглядались слідчим суддею при постановленні попередньої ухвали та не були враховані, а тому можуть бути підставою для заміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання з огляду на те, що ризики, викладені в ухвалі суду від 02.06.2017 року, які являли неможливість застосування більш м"якого запобіжного заходу зникли, а також те, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою, тому слідчий суддя переконується в доцільності задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваного ОСОБА_4 із зобов"язанням підозрюваного у відповідності до п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст.194 КПК України виконувати обов"язки.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 201,202 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання захисника підозрюваного - адвоката адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання щодо підозрюваного: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволити.
Змінити щодо ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою, застосованого ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області у справі 127/11717/17 від 02 червня 2017 року на запобіжний захід особисте зобов"язання, в межах дії попередньої ухвали суду про обрання запобіжного заходу від 02 червня 2017 року, а саме до 16:00 години 29 липня 2017 року.
Зобов"язати підозрюваного у відповідності до ст.194 КПК України:
прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти негайно в залі суду.
Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.
Слідчий суддя: