Справа № 144/669/17
провадження № 2-а/144/30/17
Категорія 81
11.07.2017 смт. Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області
в складі : головуючої - судді Задорожної Л.І.,
за участю секретаря судового засідання - Кошмелюк А.С.,
позивача ОСОБА_1, представника відповідача Бардецької Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
установив :
19 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за віком з урахуванням періодів роботи з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року та з 01 січня 2005 року по 01 квітня 2005 року відповідно до ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказав, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу зазначені періоди його роботи в ТОВ «Агрофірма «Удицький цукровий завод», чим порушив його право на призначення пенсії за віком.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, посилаючись на підстави, що викладені в позовній адміністративній заяві. Пояснив, що його робота в ТОВ «Агрофірма «Удицький цукровий завод» підтверджується записами в трудовій книжці, яка є основним документом для підтвердження трудового стажу.
Представник відповідача - Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області - Бардецька Л.А., яка діє на підставі доручення від 24 квітня 2017 року, позов не визнала, посилаючись на письмові заперечення проти позову. Пояснила, що позивачеві не було зараховано до страхового стажу періоди його роботи з 01 січня 2004 року по 01 квітня 2005 року, оскільки ТОВ «Агрофірма «Удицький цукровий завод» не нараховувало та не сплачувало страхові внески до Пенсійного фонду.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Частиною третьою ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи без діяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь в процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області з заявою про призначення пенсії за віком, де заведено пенсійну справу №127862.
Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області своїм листом №01-ж-12 від 11 травня 2017 року відмовило ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періоду його роботи в ТОВ «Агрофірма «Удицький цукровий завод» з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року у зв'язку з невиконанням абзацу 1 п.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а період з 01 січня 2005 року по 01 квітня 2005 року не зараховано до страхового стажу у зв'язку з невиконанням умов п.2 ст.24 Закону(а.с.9-10).
Відповідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1, виданій на ім'я ОСОБА_1 02 листопада 1987 року, 27 грудня 2003 року його було обрано генеральним директором ТОВ «Агрофірма «Удицький цукровий завод», з 29 березня 2005 року звільнено з посади у відповідності до п.1 ст.36 КЗпП України(а.с.6-8).
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України».
Відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспних та інших кооперативах, незалежно від
- 2 -
характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Абзацом першим частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 цього Закону страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Механізм обов'язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.
Зокрема, згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески ( частина шоста статті 20 Закону) незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 20 Закону).
Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті. Однак, застраховані особи без сприяння державних органів позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність такої сплати, що, фактично, у випадку неповної чи несвоєчасної сплати, означатиме порушення їх прав на призначення (перерахунок) пенсії.
В даному випадку, несплата страхових внесків призвела до порушення принципу рівності особи перед законом, а пенсійні органи не вжили дієвих заходів для забезпечення гарантованого державою права на пенсію (її перерахунок), при цьому відповідальність за несплату страхових внесків несе страхувальник, тобто підприємство, в якому працював позивач, а не ОСОБА_1, тому, відмовляючи позивачеві в зарахуванні періодів його роботи в ТОВ «Агрофірма «Удицький цукровий завод», Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області діяло неправомірно, оскільки таким чином переклало на позивача відповідальність за несплату страхових внесків.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною в справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому позивачеві необхідно присудити судові витрати в розмірі 640 грн., які документально підтверджені(а.с.1).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,7,8,9,12,71,160,162,163 КАС України, суд -
постановив :
Позов задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року та з 01 січня 2005 року по 01 квітня 2005 року.
Зобов'язати Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням періодів роботи з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року та з 01 січня 2005 року по 01 квітня 2005 року відповідно до ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Присудити позивачеві ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 640 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною в справі - Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Теплицький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
В повному обсязі постанову суду виготовлено 14 липня 2017 року.