2/130/895/2017
130/1681/17
13.07.2017 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Шепель К.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Держказначейства України про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Держави Україна в особі Держказначейства України про відшкодування моральної шкоди, в якій просить стягнути з Держави Україна в особі Держказначейства України на його - ОСОБА_1 користь 10000 грн. моральної шкоди.
Дана позовна заява подана із порушенням вимог ст.119 ЦПК України.
Зокрема:
- в порушення п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивачем позов пред'явлено до неіснуючого відповідача, адже відповідачем зазначено Держава Україна в особі Держказначейства України, замість Державної казначейської служби України;
- в порушення вимог п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивачем не в повній мірі викладено обставини, якими він обґрунтовує свій позов, не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, адже зазначаючи, що повідомленням, яке він отримав із прокуратури, його було повідомлено про початок досудового слідства, а 10 липня 2017 року в приміщенні суду він отримав інформацію від працівника поліції про те, що постановою слідчого від 30 червня 2017 року провадження у справі закрито, але надати дану постанову відмовився, оскільки він не є слідчим. При цьому позивач не викладає обставин того, чи звертався він до слідчого з клопотанням про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, адже нормами КПК України передбачено право всіх учасників кримінального провадження знайомитись із матеріалами справи, не зазначає у позовній заяві докази, які це підтверджують. Окрім того, в разі незгоди позивача із рішенням прийнятим слідчим, він не позбавлений права оскаржити таке рішення в порядку, визначеному КПК України, до того ж позивач не викладає обставин того, чи оскаржувалося ним рішення слідчого щодо закриття кримінального провадження, якщо так, то які наслідки;
- в порушення п. 5 ч.2 ст.119 ЦПК України позивачем в його зверненні до суду не викладено обставини в обґрунтування позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, а вказано лише, що розмір моральної шкоди він визначає зі свого похилого віку та неможливістю поновити свої права, не вказуючи, чому він оцінює спричинену йому моральну шкоду саме в такому розмірі, в чому саме полягає неможливість позивача поновити свої порушені права, які саме права, хто їх порушив та чим це доводиться. Також слід звернути увагу позивача, що відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Згідно з вимогами ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин дану позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд ще раз наголошує на зазначенні доказів, а не їх представлення. Тобто, необхідно вказати, якими доказами доводяться викладені ним в позовній заяві обставини.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 119, 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Держказначейства України про відшкодування моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк тривалістю п'ять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.
У випадку невиконання вказаних вимог суду, дана позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.Шепель