03 липня 2017 року м. Київ К/800/14700/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року
у справі №804/14530/15
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у справі №804/14530/15.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 травня 2017 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у спосіб, визначений у даній ухвалі.
На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у частині сплати судового збору.
Згідно положень частини 1 та 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Суддя-доповідач, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку, що наведені обставини не можна визнати обґрунтованими підставами для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, оскільки відсутність належного фінансування бюджетної установи, не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у частині сплати судового збору, а доказів вчинення будь-яких дій з метою виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 травня 2017 року заявником суду не надано.
Крім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження рішення суду апеляційної інстанції.
З надісланих пояснень вбачається, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 31 січня 2017 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків. У зв'язку із невиконанням вимог ухвали суду у частині надання документу про сплату судового збору, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2017 року, касаційну скаргу повернуто скаржнику. Однак, повторно скаржник звернувся до суду касаційної інстанції лише 28 квітня 2017 року.
Суддя-доповідач вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Зважаючи на те, що наведені причини пропуску строку є неповажними, інших підстав для поновлення строку заявником не наведено, суддя-доповідач вбачає наявність підстав для застосування нормативно-правового припису частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у справі №804/14530/15.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити у суді касаційної інстанції.
4. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Нечитайло