06 липня 2017 року м. Київ К/800/34599/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Голяшкіна О.В.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання незаконною та скасування постанови,
У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якому просило визнати незаконною та скасувати постанову відповідача № 23/15/4 від 17.06.2016 року про застосування до нього штрафної санкції за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 року, було задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 23/15/4 від 17.06.2016 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Азово-Чорноморська іпотечна компанія" штрафної санкції.
У касаційній скарзі Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 року та залишити позовну заяву без розгляду.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами встановлено, що 24.06.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» отримало постанову № 23/15/4 від 17.06.2016 року про застосування штрафної санкції за порушення вчинені на ринку фінансових послуг.
Відповідно до зазначеної постанови до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» застосовано штрафну санкцію у розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн.
Відповідно до пункту 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 року № 1070 органом, що уповноважений здійснювати державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, яка у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
У п.п. 36, 41 п. 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, передбачено, що Нацкомфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань: проводить у межах своїх повноважень самостійно або разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ; приймає та надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги, вимагає надання необхідної інформації та документів.
Відповідно до п. 1.4 Положення заходи впливу застосовуються в порядку, визначеному цим Положенням.
Згідно із п. 2.1 Положення Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу:
1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;
2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;
3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг";
4) тимчасово зупиняти (обмежувати) або анулювати (відкликати) ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;
5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;
6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;
7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;
8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій;
9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції відповідно до п.10 ст.28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.
Статтею 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу: накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.
В абз. 2 п. 1.1 Р. І Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за № 2112/22424, встановлено, що це Положення визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування заходів впливу та їх оскарження.
За приписами п.п. 1.6, 1.8 Р. І Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, Нацкомфінпослуг уповноважені та посадові особи Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення порушення законодавства про фінансові послуги вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи про правопорушення, а також своєчасно прийняти рішення за справою про правопорушення та застосувати передбачені законодавством заходи впливу.
Розгляд справ про правопорушення здійснюється виключно Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень.
Посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення (п. 1.11 Р.І Положення № 2319).
У п. 2.1 Р. ІІ Положення № 2319 встановлено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати, зокрема, такі заходи впливу:
пп.1- зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;
пп.3 - накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Пунктом 2.2 Р. ІІ Положення № 2319 передбачено, що рішення про зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги.
Невиконання вимог письмового розпорядження (припису) є підставою для застосування інших заходів впливу у визначених законом випадках.
Однак, як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, відповідач одразу застосував до позивача захід впливу у вигляді накладення штрафу, не застосувавши попередньо більш м'який захід у вигляді зобов'язання вжити заходів для усунення порушень, а саме у формі розпорядження (приписа).
Згідно із приписами пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 статті 39 «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає га застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких захотів.
Колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій про те, що відповідач, обравши штраф як захід впливу, наклав на позивача штраф у максимальному розмірі 34000,00 грн.
Крім того, відповідно до пп.1.6 р.1 Положення, в кожному випадку виявлення порушення законодавства про фінансові послуги повинно всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи про правопорушення.
Підпунктом 4.12 Розділу IV Положення встановлено, що уповноважена особа Нацкомфінпослуг при підготовці справи про правопорушення, за яке передбачено застосування заходу впливу у вигляді штрафу, до розгляду повинна, зокрема перевірити своєчасність повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до пп. 4.13 Розділу IV Положення, Уповноважена особа Нацкомфінпослуг вирішує питання, передбачені у пункті 4.12 цього розділу, визначає дату, час та місце розгляду справи про правопорушення, про що повідомляється особа рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи про правопорушення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис.
При цьому, згідно із пп. 4.14 Розділу IV Положення, керівник або уповноважений представник особи при розгляді справи про правопорушення має право бути присутнім при розгляді справи про правопорушення та надавати пояснення (у тому числі письмові), заявляти клопотання по суті виявленого порушення.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач був повідомлений про дату та час розгляду справи про правопорушення, а тому внаслідок чого, позивач був позбавлений можливості надіслати свого представника для присутності при розгляді справи та надати необхідні пояснення/заявити клопотання.
Враховуючи вищевикладене, суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг - залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азово-Чорноморська іпотечна компанія» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання незаконною та скасування постанови - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: О.Є. Донець
О.В. Голяшкін
В.Ф. Мороз