03 липня 2017 року м. Київ К/800/13272/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді: Борисенко І.В.
Олендер І.Я.,
за участю секретаря судового засідання:Калініна О.С.,
за участю представників
позивача:Чернікової О.С.,
відповідача:Баталової О-М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2013 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 р.
у справі №826/19241/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 19 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року, позов задовольнив повністю, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 09 вересня 2013 року № 0001042201,№ 0000202200 та № 0000212201, судові витрати у сумі 458,80 грн. присудив на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач надіслав на адресу суду письмові заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких проти вимог останньої заперечує та просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.
Посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено акт від 21.08.2013 р. №1016/41-20/00135390.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, пункту 257.1 статті 257 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань по рентній платі за видобуток вуглеводної сировини (нафти) за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р. на загальну суму 145 627 463,24 грн.
Так, згідно пункту 3.3.9.2 акту перевірки «Рентна плата за нафту, газ природний, нафтовий та газовий конденсат» перевіркою не встановлено заниження або завищення рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат за період з 01.04.2010 р. у по 31.03.2012 р., що видобуті та обліковуються на балансі ПАТ «Укрнафта». Так само, посилаючись на довідки виїзних планових перевірок структурних підрозділів ПАТ «Укрнафта» - НГВУ «Долинанафтогаз», НГВУ «Охтирканафтогаз», НГВУ «Бориславнафтогаз», НГВУ «Полтаванафтогаз», НГВУ «Надвірнанафтогаз», не встановлено завищення або заниження рентної плати за видобування вуглеводної сировини. По структурному підрозділу НГВУ «Чернігівнафтогаз» платником рентної плати за обсяги вуглеводів є ПАТ «Укрнафта».
Разом з тим, в акті перевірки вказано про порушення пункту 256.1 статті 256, пункту 257.1 статті 257 Податкового кодексу України, що полягали у не звітуванні та несплаті позивачем рентної плати за видобуток нафти за договором про спільну діяльність від 19.01.1999 р. №35/4, що призвело до заниження податкових зобов'язань по рентній платі за видобуток нафти за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р. на загальну суму 145 627 463,24 грн.
09 вересня 2013 року Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників прийняті податкові повідомлення - рішення, якими позивачу за порушення пункту 256.1 статті 256 Податкового кодексу України збільшені грошові зобов'язання з рентної плати за нафту, а саме: №0001042201 на загальну суму 44 775 643,29 грн.; №0000202200 на загальну суму 110 296 940,08 грн.; №0000212201 на загальну суму 11 649 923,22 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, ТОВ «Карлтон Трейдінг України» та ТОВ «Галс-К» здійснюють спільну діяльність з видобутку вуглеводневої сировини на родовищах Чернігівської області на підставі укладеного ними договору від 19.01.1999 р. №35/4 про спільну діяльність. Уповноваженою особою на ведення бухгалтерського обліку результатів спільної діяльності, повноту нарахування і сплату податків і зборів визначено НГВУ «Чернігівнафтогаз» підрозділ ПАТ «Укрнафта» без статусу юридичної особи, яке у відповідності до законодавства взято на податковий облік з податковим номером ТРДПАУ 534663345.
Згідно акту перевірки, СД за договором №35/4 знаходиться на обліку як платник рентної плати за видобуток нафти на родовищах: Прилуцьке, Малодівицьке, Щурівське, Богданівське, Грідинцівське, Скороходівське, Матлахівське, Софіївське, (код із ТРДПАУ 534663345) в ДПС: Варвинська МОДПІ, Прилуцька ОДПІ, Роменська ОДПІ, Талалаївське відділення Бахмацької ОДПІ, Ічняннське відділення Прилуцької ОДПІ.
Також в акті зазначено, що згідно з переліком спеціальних дозволів на користування надрами, наданих Державною геологічною службою України, власником спецдозволів на видобуток вуглеводної сировини (нафти) по родовищах: Прилуцьке, Малодівицьке, Щурівське, Богданівське, Грідинцівське, Скороходівське, є ПАТ «Укрнафта».
Прилуцькою ОДПІ в Чернігівський області листом від 05.09.2012 р. №12220/22-123 визначені обсяги видобутої нафти за період 2011 рік та І-й квартал 2012 року в розрізі родовищ та податкових служб (Талалаївське відділення Бахмацької МДПІ, Варвинська МДПІ, Прилуцька ОДПІ), де платником було СД за Договором №35/4.
Враховуючи наведене відповідач дійшов висновку, що платником рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, у період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р. є ПАТ «Укрнафта», проте остання не звітувала та не сплачувала рентну плату за видобуток нафти по СД за Договором №35/4, що призвело до заниження податкових зобов'язань по рентній платі за видобуток нафти на загальну суму 145 627 463,24 грн.
Такий висновок відповідача ґрунтується на тому, що договори про спільну діяльність не визначені пунктом 256.1 статті 256 Податкового кодексу України в якості суб'єктів - платників рентної плати.
Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України. На момент виникнення спірних правовідносин діяв розділ Х Кодексу «Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні».
Так, згідно пунктом 256.1 статті 256 Податкового кодексу України, платниками рентної плати (далі - платники) є суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому законодавством порядку.
Об'єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у податковому (звітному) періоді (пункт 257.1 статті 257 Кодексу).
Відповідно до пунктів 260.1, 260.2, 260.3 статті 260 Кодексу, базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.
Розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводневої сировини, встановлених статтею 258 цього Кодексу ставок рентної плати та коригую чого коефіцієнта, який у кожному податковому звітному) періоді розраховується відповідно до статті 259 цього Кодексу.
Платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 64.6 статті 64 Податкового кодексу України, на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у пп. 153.13.10 п. 153.13 ст. 153 Кодексу або у другому реченні абзацу другого пп. 5 п. 180.1 ст. 180 Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюється особливості податкового обліку та оподаткування діяльності та такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.
Згідно підпунктами 153.14.1, 153.14.2, 153.14.6 пункту 153.14 статі 153 Податкового кодексу України, спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність.
Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
Порядок обліку та звітності результатів спільної діяльності встановлюється центральним податковим органом виходячи із положень цього Кодексу.
З метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2011 р. №1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів.
Відповідно до пункту 2.4 названого Порядку уповноваженим особам договорів про спільну діяльністю на території України без створення юридичної особи надається реєстраційний (обліковий) номер платника податків.
Таким чином, аналіз викладеного свідчить про те, що обов'язок щодо здійснення податкового обліку і подання податкової звітності покладається, в тому числі, на уповноважених осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи на підставі договору про спільну діяльність, а не лише на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про помилковість доводів відповідача про те, що платником рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат за договором про спільну діяльність від 19.01.1999 р. №35/4 є позивач, а не уповноважена за зазначеним договором особа - НГВУ «Чернігівнафтогаз» - підрозділ ПАТ «Укрнафта» без статусу юридичної особи, яка здійснювала нарахування та сплату такої рентної плати за результатами спільної діяльності.
За встановлених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 р. у справі №826/19241/13-а залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М.
Судді:Борисенко І.В.
Олендер І.Я.