07 липня 2017 року м. Київ К/800/22978/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 березня 2017 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року
у справі № 607/2964/17
за позовом ОСОБА_1
до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з моменту настання права для призначення пенсії з 18 листопада 2016 року.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, позов задоволено.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача, в якій він, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що при зверненні до відповідача, позивачем не надано первинних документів, які підтверджували участь його у роботах в зоні відчуження.
Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, 17 листопада 2016 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі Тернопільської області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Протоколом № 5 засідання комісії управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі по розгляду спірних питань щодо призначення пенсій від 31 січня 2017 року, у зв'язку із неможливістю підтвердити період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно з Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", мотивуючи це тим, що відповідно до Порядку подання та оформлення Документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком з урахуванням положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету CPCР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Згідно з архівною довідкою, виданою Центральним архівом Міністерства внутрішніх справ Головного управління командуючого внутрішніми військами Республіки Білорусь, якою встановлено, що позивач виконував службово-бойові завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні в населених пунктах Савичі, Сувиди, Пагонне, Жердне, Пірки Брагінського району Гомельської області в період з 29 червня 1986 року (наказ командиру військової частини НОМЕР_1 " № 0151 с/ч від 30 червня 1986 року) по 05 лютого 1987 року (наказ командиру військової частини НОМЕР_1 № 031 с/ч від 06 лютого 1987 року), однак дні виїзду в зони (на об'єкти, населені пункти) в довідці не відображені.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до ст. 10 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження.
Ч. 1 ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій (для чоловіків - 60 років, жінок - 55 років), зокрема, передбачено призначення пенсій за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років особам, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів та на 8 років особам, які працювали у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів.
Згідно зі ст. 15 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підставами для визначення статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС є періоди роботи в зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами, які видаються підприємствами, установами, організаціями.
Відповідно до п.п. "ґ" п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 для призначення пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до заяви додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
Судами встановлено, що для підтвердження факту роботи у зоні відчуження у 1986-1987 роках позивач надав архівну довідку від 01 квітня 1993 року № 10/515 видану Центральним архівом МВС Головного управління командуючого внутрішніми військами Республіки Білорусь, в якій зафіксовано, що позивач, перебуваючи на службі в армії, в період з 29 червня 1986 року по 05 лютого 1987 року, відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 №0151 с/ч від 30 червня 1986 року та наказу командира військової частини НОМЕР_1 №031 с/ч від 06 лютого 1987 року, виконував службово-бойові завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні в населених пунктах: Савичі, Погонне, Жердне та Пірки Брагінського району Гомельської області (Республіки Білорусія) та отримав дозу радіоактивного випромінення - 3903 мкр., військовий квиток серії НОМЕР_2 , та посвідчення серії НОМЕР_3 учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-категорії.
На запит Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, 09 січня 2017 року Центральним архівом Міністерства внутрішніх справ Головного управління командуючого внутрішніми військами Республіки Білорусь, надано архівну довідку, про те, що рядовий ОСОБА_1 виконував службово-бойові завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні в населених пунктах Савичі, Сувиди, Пагонне, Жердне, Пірки Брагінського району Гомельської області в період з 29 червня 1986 року по 05 лютого 1987 року. Крім того повідомлено, що дані про щоденні відправлення особового складу військової частини відображалися у патрульно-постових відомостях, термін зберігання яких 1 рік.
Судами попередніх інстанцій встановлено факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні в зазначених населених пунктах в період з 29 червня 1986 року по 05 лютого 1987 року.
За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що позивач має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому протокол № 5 засідання комісії управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі по розгляду спірних питань щодо призначення пенсій від 31 січня 2017 року, згідно з яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є протиправним.
Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі № 607/2964/17 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.Ю. Швед