"06" липня 2017 р. м. Київ К/9991/39229/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),
суддівІваненко Я.Л.,
Мойсюк М.І.,
секретар судового засідання Малина Л.В.,
за участю представника відповідача - Дудик А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України, треті особи - Державна реєстраційна служба України (далі - Укрдержреєстр), Головне управління юстиції в Одеській області (далі - ГУЮ в Одеській області), про визнання дій протиправними та скасування наказу,
У грудні 2011 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 08 листопада 2011 року № 3281/5 «Про ліквідацію та утворення відділів державної реєстрації актів цивільного стану Одеської області». В обґрунтування позовних вимог зазначала, що оскаржуваний наказ порушує її трудові права та законні інтереси, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2012 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема Законів України від 17 березня 2011 року № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади», від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 395/2011. Зазначає, що суди не дали належної правової оцінки обставинам справи та наданим доказам, що свідчать про необґрунтованість та нерозсудливість оскаржуваного наказу, який, на думку позивача, прийнято з недотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів багатьох осіб і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_5 проходила службу на посаді заступника начальника Одеського міського управління юстиції - начальника Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
07 жовтня 2011 року начальник Головного управління юстиції в Одеській області звернувся до Міністра юстиції України з поданням, в якому, посилаючись на необхідність приведення структури органів державної реєстрації актів цивільного стану міста Одеси у відповідність до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та адміністративно-територіального поділу міста Одеси, просив ліквідувати дев'ять відділів державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції та створити замість них п'ять.
12 жовтня 2011 року Міністерство юстиції України передало це подання Державній реєстраційній службі, яка листом 17 жовтня 2011 року № 05-32/586 запропонувала автору подання обґрунтувати доцільність проведення організаційних заходів щодо ліквідації та створення відділів державної реєстрації актів цивільного стану вказаних міськрайонних управлінь юстиції, повідомити про збереження кількості штатних одиниць та приміщень, у яких розташовано відділи, що ліквідуються, поінформувати про забезпечення належних умов для прийому громадян з питань державної реєстрації актів цивільного стану, проведення індивідуальних обрядів державної реєстрації шлюбу (наявність відповідних приміщень), а також для роботи як працівників відділу, так і з посадовими особами виконавчих комітетів сільських та селищних рад; зазначити щодо наявності необхідної площі приміщення, у якому передбачається зберігання об'єднаного архівного фонду книг державної реєстрації актів цивільного стану відповідного управління юстиції.
В подальшому Головне управління юстиції в Одеській області неодноразово надавало Державній реєстраційній службі інформацію стосовно обґрунтування доцільності ліквідування діючих відділів державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема, Одеського міського управління юстиції, та створення об'єднаних відділів реєстрації актів цивільного стану.
25 жовтня 2011 року Державна реєстраційна служба України листом №1063-0-8-11-05 повідомила Міністерство юстиції України про доцільність проведення реорганізації відділів державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції.
08 листопада 2011 року відповідачем видано наказ № 3281/5 «Про ліквідацію та утворення відділів державної реєстрації актів цивільного стану Одеської області», яким :
- ліквідовано Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції та утворено на базі цього відділу Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції;
- ліквідовано Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції та утворено на базі цього відділу Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі Одеського міського управління юстиції;
- ліквідовано Перший Малиновський та Другий Малиновський відділи державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції та утворено на базі цих двох відділів Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції;
- ліквідовано Перший Приморський, Другий Приморський та Третій приморський відділи державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції та утворено на базі цих трьох відділів Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції;
- ліквідовано Перший Суворовський та Другий Суворовський відділи державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції та утворено на базі цих двох відділів Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі Одеського міського управління юстиції;
- встановлено, що новоутворені відділи державної реєстрації актів цивільного стану являються правонаступниками ліквідованих відділів державної реєстрації актів цивільного стану;
- утворено комісію з ліквідації вищевказаних відділів державної реєстрації актів цивільного стану у складі згідно з додатком;
Голові комісії з ліквідації вищевказаних відділів державної реєстрації актів цивільного стану Нестеренко Н.В. доручено здійснити в установленому законодавством порядку заходи щодо ліквідації вказаних відділів та утворення на їх базі нових відділів державної реєстрації актів цивільного стану; забезпечити збереження майна, матеріальних цінностей та архівних документів відділів, що ліквідуються та передати їх в установленому порядку новоутвореним відділам державної реєстрації актів цивільного стану; вирішити інші питання, пов"язані з ліквідацією вищевказаних відділів державної реєстрації актів цивільного стану.
Начальнику Головного управління юстиції в Одеській області Продіусу К.В. доручено: забезпечити повну передачу новоствореним відділам державної реєстрації актів цивільного стану штатної чисельності ліквідованих відділів державної реєстрації актів цивільного стану; в установленому порядку розробити та затвердити структуру та штатний розпис новоутвореним відділам державної реєстрації актів цивільного стану в межах встановленої граничної чисельності та фонду заробітної плати працівників органів державної реєстрації актів цивільного стану; вирішити інші питання, пов'язані з функціонуванням новоутворених органів державної реєстрації актів цивільного стану Одеської області.
Не погоджуючись з цим наказом, позивач оскаржив його до суду.
Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку обставинам справи, суди виходили з того, що у задоволенні позову слід відмовити з тих підстав, що наказ від 08 листопада 2011 року № 3281/5 видано відповідачем у передбачений законодавством спосіб та у межах наданих йому повноважень.
Проте, з такими мотивами погодитися неможливо.
Процедуру утворення та ліквідації органів виконавчої влади (в тому числі територіальних), та зокрема, повноваження міністрів та порядок їх реалізації, визначено Законом України «Про центральні органи виконавчої влади».
Пунктом 12 частини 2 статті 8 цього Закону, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що Міністр як керівник міністерства утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи, організації, що належить до сфери управління цього міністерства, затверджує їхні положення (статути), призначає на посади за погодженням з головами місцевих державних адміністрацій та звільняє з посад їх керівників, крім випадків, установлених законом, здійснює у межах своїх повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності.
Отже, встановлення структури підрозділів територіальних органів міністерства, в тому числі кількість відділів державної реєстрації актів цивільного стану, належать до повноважень Міністерства юстиції України.
При цьому, за загальним правилом власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган сам вирішує питання організаційної структури, численності та штатів працівників, якщо інше не встановлено обов'язковим для нього нормативно-правовим актом. Питання про доцільність таких змін судом не обговорюється, оскільки це було б втручанням в діяльність такого підприємства, установи, організації.
Крім того, завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини другої статті 171 КАС право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 08 вересня 2015 року (справа № 21-1114а15)
Як встановлено судами, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України видано на підставі подання начальника Головного управління юстиції в Одеській області Продіуса К.В. від 07 жовтня 2011 року №04-7471 та листа Державної реєстраційної служби України від 25 жовтня 2011 року №1063-0-8-11-05 і цим наказом ліквідовано дев'ять відділів державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції та утворено на базі цих відділів п'ять нових відділів державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції. Цей правовий акт породжує права й обов'язки тільки відносно суб'єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), якому їх адресовано.
Таким чином, відсутність у будь-кого, в тому числі і заявника, прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваним наказом не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.
За таких обставин, наведені у рішеннях судів мотиви, за яких відмовлено у задоволенні позову є помилковими оскільки спірний наказ Міністерства юстиції України від 08 листопада 2011 року № 3281/5 «Про ліквідацію та утворення відділів державної реєстрації актів цивільного стану Одеської області» стосується питання організації роботи окремих підрозділів територіального органу Міністерства юстиції України не є актом індивідуальної дії, який впливає на права, свободи та інтереси ОСОБА_5.
На підставі статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Враховуючи викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року скасувати, ухваливши нове судове рішення.
Відмовити в позові ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України, треті особи - Державна реєстраційна служба України, Головне управління юстиції в Одеській області, про визнання дій протиправними та скасування наказу.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Головчук
Судді Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк