11 липня 2017 року м. Київ К/800/23552/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., розглянувши матеріали касаційної скарги управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року, заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 02 червня 2016 року задоволено. Рішення суду першої інстанції роз'яснено наступним чином: зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок та щомісячну виплату пенсії позивачу із врахуванням довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 -1990 роках № 5134 від 01.12.2015 та довідки від 20.12.2012 № 3/3500, виданої Київським обласним військкоматом МО України про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, із зазначенням загальних сум - 806,00 крб., 83,30 крб., 1141,94 крб., починаючи з 31.03.2016, із врахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій про роз'яснення судового рішення, управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Задовольняючи заяву про роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного.
Відповідно до статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, а також державного виконавця, ухвалою роз'яснює рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Таким чином, роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Пунктом 19 Постанови Пленуму ВАС України №7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» визначено, що в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у заяві про роз'яснення судового рішення позивач посилався на те, що 25 березня 2017 року він отримав відповідь від відповідача, якою йому повідомлено про те, що в судовому рішенні не зазначено всіх сум, з яких потрібно проводити перерахунок пенсії, а саме суми коштів з довідки № 5134 від 01.12.2015, хоча в довідці ця сума зазначена.
Відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 02 червня 2016 року та ухвали цього ж від 10 січня 2017 року про роз'яснення судового рішення, відповідача зобов'язано провести перерахунок та щомісячну виплату пенсії позивачу із врахуванням довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № 5134 від 01.12.2015, починаючи з 31.03.2016, із врахуванням виплачених сум. При цьому, роз'яснено, що такий перерахунок слід здійснити із врахуванням довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 -1990 роках № 5134 від 01.12.2015 та довідки від 20.12.2012 № 3/3500, виданої Київським обласним військкоматом МО України про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, із зазначенням загальних сум - 806,00 крб., 83,30 крб.
Сума 1141,94 крб., яка зазначена в довідці № 5134 від 01.12.2015, в резолютивних частинах рішень не вказана.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку про необхідність роз'яснення постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 02 червня 2016 року, а відтак про задоволення заяви.
У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI та частини третьої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) від 6 липня 2005 року № 2747-IV Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).
Виходячи з викладеного, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки були належним чином досліджені й оцінені судами, а заявник не наводить підстав вважати, що суди при цьому неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи з викладеного, та керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянути Верховним Судом України у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Єрьомін