Постанова від 03.07.2017 по справі 826/5049/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03 липня 2017 року № 826/5049/17

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Новотрейд»

доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000214001 від 28.02.2017року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотрейд» (далі - ТОВ «Новотрейд», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (далі - ГУ ДФС/податковий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000214001 від 28.02.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного рішення з підстав викладених в позовній заяві. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у м.Києві на підставі наказу від 11.11.2016р. №7196, направлень від 14.11.2016р. №5796/26-15-40-03, №5795/26-15-40-01 та у відповідності до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Новотрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні реалізації реформату (УКТ ЗЕД 270750900) контрагенту-покупцю ТОВ «Біоіл Трейд» за період 01.03.2016р. по 01.06.2016р.

За результатами перевірки складено Акт від 28.11.2016р. №26/287/40/38467949, яким встановлено порушення пп.213.1.12 п.213.1 ст.213, пп.215.3-4 п.215.3 ст.215, п.232.3 ст.232 Податкового кодексу України, а саме заниження суми акцизного податку, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 7522803,81грн. у тому числі за березень 2016р. на суму 602122,07грн., квітень 2016р. на суму 4946800,09грн., травень 2016р. на суму 1973881,65грн. та п.231.1, п.231.3 ст.231 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено граничний термін реєстрації акцизних накладних в ЄРАН.

На підставі встановлених порушень, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0025614001 форми «Н» від 22.12.2016р. за порушення п.231.1, п.231.3 ст.231 Податкового кодексу України до ТОВ «Новотрейд» застосовано штраф в розмірі 50% в розмірі 3460340,87грн. та №0025594001 форми «Р» від 22.12.2016р. за пп.213.1.12 п.213.1 ст.213, пп.215.3-4 п.215.3 ст.215, п.232.3 ст.232 Податкового кодексу України ТОВ «Новотрейд» збільшено суму грошового зобов'язання на 7522803,81грн. та застосовано штраф в розмірі 1880700,95грн.

Не погоджуючись з встановленими порушення та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 22.12.2016р. №0025614001 та №0025594001 позивачем оскаржено їх в адміністративного порядку до Державної фіскальної служби України.

За результатом розгляду скарг позивача, ДФС України рішенням про результати розгляду скарг від 27.02.2017р. №3870/9/99-99-11-03-01-25, податкове повідомлення-рішення №0025594001 від 22.12.2016р. залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення №0025614001 від 22.12.2016р. скасовано та зобов'язано ГУ ДФС у м.Києві винести нове податкове повідомлення-рішення в частині порушень п.231.1, п.231.3 ст.231 Податкового кодексу України із дотриманням ПК України та Порядку №1204 від 28.12.2015р. «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків».

В зв'язку з чим, ГУ ДФУ у м.Києві 28.02.2017р. винесено нове податкове повідомлення-рішення від 28.02.2017р. №0000214001 форми «ПС» за порушення п.231.1, п.231.3 ст.231 Податкового кодексу України.

Представником позивача зазначено, що повторне винесення податкового повідомлення-рішення за актом перевірки від 28.11.2016р., яке було скасовано ДФС України не перебачено чинним законодавством.

Представником відповідача зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 22.12.2016р. №0025694001 форми «Н» винесено з порушенням вимог п.42.1 ст.42, п.58.1 ст.58 ПК України та Порядку №1204 від 28.12.2015р. «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків». В зв'язку з чим, податковим органом винесено нове податкове повідомлення-рішення від 28.02.2017р. №0000214001 форми «ПС» за порушення п.231.1, п.231.3 ст.231 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 28.02.2017р. №0000214001 позивачем оскаржено його до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з п.п.14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до п.п.14.1.145 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з п.п.212.1.11 п. 212.1, п.п.212.3.1 п. 212.3 ст. 212, п.213.1 ст. 213 Податкового кодексу

України платниками податку є особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Такі суб'єкти підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку - контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних товарів.

Реєстрація здійснюється не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється реалізація підакцизних товарів. Отже, реєстрація контролюючими органами таких платників, як платників акцизного податку здійснюється автоматично при поданні ними декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

Відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно з абз. 2 пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб'єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.

Згідно з п.п.214.1.4 п.214.1 ст.214 Податкового кодексу України у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 цього Кодексу.

Таким чином, об'єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому, в незалежності від форми розрахунків.

Відповідно до п.215.1 ст.215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Згідно з пп.215.3.10 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Відповідно до п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції, відповідно до Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі - Закон №265).

Згідно з Законом №265 розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Вимоги щодо обігу, використання (видачі водіям тощо) та зберігання платіжних паливних карток (у т.ч. смарт-карток) і талонів встановлюються договором про відпуск палива і паливно-мастильних матеріалів за паливними картками між покупцем і продавцем. Паливна картка, талони передаються на підприємство за актом приймання-передачі після оплати вартості згідно з умовами договору. Підтвердженням факту отримання пального можуть бути видаткові документи або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997р. №1442 (далі - Правила №1442) розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вище наведене, тільки при відпуску через мережу АЗС нафтопродуктів здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України.

Згідно з Правилами №1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Відповідно до п. 34 та п. 35 Правил №1442 заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС (за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри).

Таким чином, через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (п. 2 Правил №1442 та ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять"), а тому такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п.213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Позивач як суб'єкт господарювання, займається оптовим продажем пального, згідно КВЕД-2010 46.71 (Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами), та є імпортером палива та продукту «реформат» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2707509000.

Крім того, як встановлено судом, ТОВ «Новострейд» за період який перевірявся, здійснено оптову реалізацію продукту реформат в межах обсягу, який було ввезено на територію України, що підтверджується митною декларацією.

Отже, ст.213 ПК України не відносить до об'єкту оподаткування акцизного податку операцій з оптової реалізації продукту реформат, який ввезено на митну територію України до 01.01.2016р., оскільки відповідно до пп.213.1.3, 213.1.9 податкове зобов'язання по сплаті акцизного податку виникає у суб'єкта господарювання під час його ввезення на митну територію України та в разі його подальшого роздрібного продажу.

На момент ввезення продукту реформат у позивача не виникало податкового зобов'язання, оскільки станом на 01.01.2016р. даний продукт не вважався підакцизним. Операції з оптової торгівлі підакцизними товарами в межах обсягу імпортованого продукту ст.213 ПК України не відносить до об'єкту оподаткування акцизного податку, у зв'язку з чим суд вважає, що донарахування акцизного податку та штрафних санкції не відповідають чинному законодавству.

Крім того, до правовідносин, що виникли між позивачем та ТОВ «Біоіл-Трейд» застосовано законодавство України, яке прийнято 24.12.2015р. та вступило в силу 01.01.2016р., а тому в силу положень п.4.3 ст.4 ПК України нарахування акцизного податку з товару реформат може здійснюватися не раніше 2017р.

Отже, у ТОВ «Новотрейд» відсутній обов'язок щодо включення до акту інвентаризації обсягів залишку пального станом на 01.03.2016р. та в свою чергу відсутній обов'язок реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, оскільки пальне за кодом УКТ ЗЕД 2707509000 (реформат) було введено на митну територію України та належним чином розмитнено в період до 01.01.2016р.

Суд також звертає увагу, що у разі ввезення суб'єктом господарської діяльності до 01.01.2016р. товару за кодом УКТ ЗЕД 2707509000 (реформат), що було віднесено до категорії підакцизних товарів лише до 01.01.2016р. податкове зобов'язання не виникає навіть у разі коли, якщо залишки даного отовари не були реалізовані станом на 01.03.2016р. Виникнення податкового зобов'язання мало би ознаки зворотної дії в часі, що є порушенням ст. 58 Конституції України.

Податкові зобов'язання зі сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, судом встановлено, що податковим органом не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Беручи до уваги положення ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотрейд» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000214001 від 28.02.2017року.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотрейд» (код ЄДРПОУ 39181623) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 905,11 грн. за рахунок асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій

Попередній документ
67745735
Наступний документ
67745738
Інформація про рішення:
№ рішення: 67745736
№ справи: 826/5049/17
Дата рішення: 03.07.2017
Дата публікації: 18.07.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; акцизного податку