Постанова від 13.07.2017 по справі 826/620/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

13 липня 2017 року №826/620/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Газові ресурси»

до головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

третя особа державна податкова інспекція у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання незаконними дій, стягнення коштів,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газові ресурси» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог державна податкова інспекція у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить:

- визнати незаконними дії щодо повернення подання державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві для здійснення перерахування коштів у сумі 64 482,59 грн. з рахунку 31117073700003 на рахунок товариства 26007455043 в Публічному акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» у місті Києві без виконання;

- стягнути на їх користь за рахунок Державного бюджету грошові кошти у розмірі 64 482,59 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що передбачені пунктом 11 Розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182, випадки повернення відповідними органами Казначейства надавачам заяв та подання або ухвал суду без виконання, у листі головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві від 04.12.2015 №06-08/5341-16559 не вказані. Тобто, передбачена чинним законодавством підстава повернення висновку відсутня.

Відповідач проти позову заперечив, вказавши на належне виконання ними частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України та направлення висновку державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 25.11.2015 №10187-20 на доопрацювання відповідно до пункту 3 Розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів та наказу Державної казначейської служби України від 30.05.2014 №133 «Про внесення змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету».

Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газові ресурси» зареєстроване в головному управлінні юстиції у місті Києві 18.10.2012 №10621020000016384 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві. Основними видами діяльності товариства є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, оптова торгівля хімічними продуктами, роздрібна торгівля пальним. Відповідно, позивач є платником збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Згідно акту звірення розрахунків платника від 18.08.2015 №7294-20 за вказаним збором (1706000030 Державний бюджет) у товариства з обмеженою відповідальністю «Газові ресурси» за період з 01.01.2015 по 17.08.2015 рахувалася переплата у розмірі 64 482,59 грн. Відтак, на виконання листа товариства від 10.11.2015 №10/11-03 та після отримання відповідного заключення, державною податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві сформований висновок від 11.11.2015 №10187-20 для здійснення перерахування коштів в сумі 64 482,59 грн. з рахунку 31117073700003 на рахунок товариства 26007455043 в Публічному акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» у місті Києві та наданий до головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві.

Листом відповідача від 04.12.2015 №06-08/5341-16559 висновок податковій інспекції повернуто.

Вважаючи такі дії головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві незаконними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені положеннями статті 43 Податкового кодексу України, Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України 30.12.2013 №882/1188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 за №146/24923 та Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів.

Зокрема, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Відповідно до пунктів 3 та 16 Розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, в редакції, чинній на момент виникнення даних відносин, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету здійснюється з того бюджету, до якого такі кошти були зараховані. Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з бюджетним законодавством не передбачений серед джерел надходжень бюджетів у поточному бюджетному році, то повернення здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій (код класифікації доходів бюджету 19090000) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.

Відповідно до Закону України від 27.03.2014 №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» та Порядку відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій в системі Державної казначейської служби України, затверджено наказом Державної казначейської служби України 27.12.2013 №217, наказом Державної казначейської служби України від 30.05.2014 №133 затверджено Зміни до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 15.01.2007 №5.

Згідно вказаних змін, органам Казначейства при відкритті рахунків слід враховувати, що рахунки за балансовим рахунком 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», кодами класифікації доходів бюджету 17060100 «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів», 17060200 «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за імпортований суб'єктами господарювання природний газ для споживання ними як палива або сировини» та 17060300 «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за видобутий суб'єктами господарювання та спожитий ними природний газ як паливо або сировина», символами звітності відповідно 172-174 вводяться в дію з 10.06.2014.

Починаючи з 10.06.2014 рахунки, що були відкриті з початку року за кодом класифікації доходів бюджету 17060000 «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності», символом звітності 073 мають бути заблоковані.

Отже, як вбачається із листа головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві від 04.12.2015 №06-08/5341-16559 оригінал висновку державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 25.11.2015 №10187-20 про перерахування коштів з рахунку №31117073700003 за кодом класифікації доходів бюджету 17060000 «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності» повернуто, оскільки відповідно до наказу Державної казначейської служби України від 30.05.2014 №133 «Про затвердження змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету» рахунки, що були відкриті за кодом класифікації доходів бюджету 17060000 заблоковано з 10.06.2014 у зв'язку з введенням в дію рахунків за кодом класифікації доходів бюджету 17060100, 17060200, 17060300.

Розглядаючи наведену товариством з обмеженою відповідальністю «Газові ресурси» підставу позову та оцінюючи відповідність дій відповідача чинному законодавству, суд враховує наступне. Дійсно, пунктом 11 Розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, чітко визначені випадки повернення відповідними органами Казначейства надавачам заяв та подання або ухвал суду без виконання. Жоден із таких випадків головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві не визначено. В той же час, згідно направленого ними державній податковій інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві листа від 04.12.2015 №06-08/5341-16559 оригінал висновку повернуто саме на доопрацювання, а не без виконання.

Такі дії суб'єкта владних повноважень відповідають наведеним вище положенням законодавства щодо повернення надмірно зарахованих до бюджету платежів з відповідних рахунків для зарахування надходжень, відкритих відповідно до законодавства та не перешкоджають належному оформленні державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві висновку й поверненні товариству з обмеженою відповідальністю «Газові ресурси» переплати по збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за період з 01.01.2015 по 17.08.2015 у сумі 64 482,59 грн. на рахунок 26007455043 в Публічному акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» у місті Києві.

Узагальнюючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем надано абсолютно обґрунтовані заперечення на позов та на підтвердження - письмові докази, в той час, як позивачем не доведено порушення головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві вимог чинного законодавства та незаконність вчинених дій.

Крім того, частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що спосіб захисту, застосований судом у судовому рішенні, має призводити до поновлення права особи.

Крім того, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Слід зазначити, що, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, у питанні повернення позивачу помилково або надміру сплачених коштів мала місце помилка з боку державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в частині зазначення у висновку останньої невірного коду класифікації доходів бюджету, з огляду на що, такий висновок було повернуто на адресу контролюючого органу без задоволення,

Таким чином, повертаючи такий висновок контролюючого органу без задоволення, головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві діяло правомірно та у межах наданих йому повноважень.

Разом з тим, суд звертає увагу, що безпосередніх правовідносин між позивачем та головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві, якого визначено в якості відповідача, не виникло, оскільки з висновком про повернення коштів до відповідача звернулась державна податкова інспекція у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, з вини якої даний висновок повернуто без задоволення. При цьому, дії державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в частині формування та направлення висновку про повернення позивачу коштів не є предметом оскарження у даній справі, а тому дослідженню судом не підлягає.

Виходячи з викладеного, враховуючи те, що головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві безпосередньо не порушено прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а лише направлено на доопрацювання до державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві висновок про повернення позивачу коштів, що не перешкоджає повторному його поданню, суд вказує про відсутність в оскаржуваних діях відповідача протиправності.

Як наслідок, позовна вимога про стягнення грошових коштів, яка є похідною від розглянутої вище, щодо якої суд дійшов до висновку про її необґрунтованість, така вимога також не підлягає задоволенню.

Беручи до уваги викладене, суд вказує про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Попередній документ
67745511
Наступний документ
67745513
Інформація про рішення:
№ рішення: 67745512
№ справи: 826/620/16
Дата рішення: 13.07.2017
Дата публікації: 18.07.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та інше