Ухвала
12 липня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Штелик С.П., Закропивного О.В., Хопти С.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_4 про стягнення коштів за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 28 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 05 грудня 2016 року,
У березні 2015 року приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі - ПрАТ «СГ «ТАС») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення 24270 грн 80 коп. виплаченого страхового відшкодування у порядку суброгації.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30 жовтня 2013 року між ПрАТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_5 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки MAZDA 6, номерний знак НОМЕР_1.
13 листопада 2013 року в м. Червонограді Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля MAZDA 6, номерний знак НОМЕР_1, та автомобіля «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_4 Внаслідок ДТП автомобіль MAZDA 6 зазнав механічних пошкоджень. Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 11 грудня 2013 року винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_4
26 листопада 2013 року ПрАТ «СГ «ТАС» було виплачено власнику пошкодженого автомобіля страхове відшкодування у розмірі 74 270 грн 80 коп. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4як водія забезпеченого транспортного засобу була застрахованазгідно полісу № АС/5721817 від 23 серпня 2013 року у ВАТ НАСК «Оранта». 21серпня 2014 року ВАТ НАСК «Оранта» відшкодувало ПрАТ «СГ «ТАС» понесені збитки при виплаті страхового відшкодування в розмірі ліміту страхової відповідальності - 50 тис грн.
Посилаючись на недостатність страхової виплати, позивач просив стягнути із винного водія як заподіювача шкоди різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 28 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 05 грудня 2016 року, позов ПрАТ «СГ «ТАС» задоволено. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ПрАТ «СГ «ТАС» 24 270 грн 80 коп.Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
За змістом ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно роз'яснень, викладених у п. 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Стягуючи різницю між фактичним розміром завданої внаслідок ДТП шкоди і страховим відшкодуванням із винної особи у порядку суброгації, суди правильно застосували норми матеріального права, належним чином (ст. 212 ЦПК України) оцінили докази, якими сторони обґрунтовували свої вимоги та заперечення.
Вимогу відповідача вирішити питання щодо повернення йому замінених деталей або зменшення розміру суброгаційного зобов'язання на їх вартість судами обґрунтовано не розглянуто у зв'язку з тим, що умовами договору добровільного страхування наземного транспорту не обумовлено виплату страхового відшкодування з обов'язком страхувальника передати страховику запчастини до автомобіля, які були пошкодженими в результаті настання страхового випадку та підлягали заміні. Із такою вимогою винний водій може звернутися до власника пошкодженого автомобіля - ОСОБА_5
Разом з тим, ОСОБА_5 залучений до участі у справі як третя особа без самостійних вимог, питання про залучення його співвідповідачем у порядку ст. 33 ЦПК України сторонами не порушувалося, вирішення цього питання за ініціативою суду процесуальним законом не передбачається, а тому суд позбавлений можливості розглянути вимогу відповідача щодо повернення йому замінених деталей або зменшення розміру суброгаційного зобов'язання на їх вартість.
Доводи касаційної скарги на законність судових рішень у справі не впливають.
Згідно ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 28 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 05 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: С.П. Штелик
О.В. Закропивний
С.Ф.Хопта