12 квітня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
ХоптиС.Ф., Закропивного О.В., Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення та визначення порядку користування житловим приміщенням за касаційною скаргою ОСОБА_5, подану представником - ОСОБА_6, на рішення Подільського районного суду м. Києва від 1 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 1 листопада 2016 року,
У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом він є власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, після смерті батька - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5, яка є власником 3/4 частини цієї квартири, перешкоджає йому у користуванні його власністю, без його згоди замінила замки у вхідних дверях квартири. Вказував на те, що у лютому 2016 року він звернувся до Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві з заявою про вчинення перешкод у користуванні квартирою.
З урахуванням зазначеного позивач просив усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом вселення його в квартиру, та визначити порядок користування квартирою, виділивши в його користування житлову кімнату площею 12,0 кв. м, а ОСОБА_5 житлову кімнату площею 18,0 кв. м, місця загального користування залишити у їх спільному користуванні.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 1 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 1 листопада 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено.
Ухвалено усунути перешкоди ОСОБА_4 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_4 у квартиру АДРЕСА_1.
Встановлено наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1: виділено у користування ОСОБА_4 жилу кімнату площею 12,0 кв. м, а ОСОБА_5 жилу кімнату площею 18,0 кв. м. Місця загального користування залишено в спільному користуванні.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 в особі представника - ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), керуючись ст. ст. 391, 358 ЦК України, правильно виходив із того, що встановлення порядку користування спірною квартирою за варіантом запропонованим позивачем є можливим та не порушує права іншого співвласника, а тому правильно виділив у користування ОСОБА_4 житлову кімнату площею 12,0 кв. м, що найбільш відповідає його частці у праві власності на квартиру, а в користування ОСОБА_5 житлову кімнату площею 18,0 кв. м, залишивши місця загального користування у їх спільному користуванні.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність рішення суду не впливають.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5, подану представником - ОСОБА_6, відхилити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 1 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 1 листопада 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С.Ф. Хопта
О.В.Закропивний
С.П.Штелик