21червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., ГулькаБ.І., Штелик С.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Радомишльської міської ради Житомирської області, третя особа - ОСОБА_5, про визнання частково незаконним розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою представника ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 13 грудня 2016 року,
У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що з березня 2012 року по лютий 2016 року займав посаду директора комунального підприємства «Водоканал» м. Радомишль, підпорядкованого Радомишльській міській раді Житомирської області та її виконавчому комітету, на умовах контракту.
Розпорядженням Радомишльського міського голови від 22 лютого 2016 року № 27к контракт між сторонами розірвано та з 23 лютого 2016 року його звільнено з посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.
Зазначав, що написав заяву про звільнення, перебуваючи в хворобливому стані, в період тимчасової непрацездатності, під тиском і внаслідок погроз міського голови ОСОБА_7 та ОСОБА_5
Ураховуючи викладені обставини, просив визнати незаконним пункт 1 указаного розпорядження про його звільнення і розірвання контракту, поновити його з 24 лютого 2016 року на роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 24 лютого 2016 року по 20 травня 2016 року в розмірі 30 047 грн 32 коп.
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 13 грудня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вірно застосувавши положення ст. 36 КЗпП України, врахувавши роз'яснення п. 8 постанови пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», надавши належну правову оцінку поданим сторонами доказам (ст. 212 ЦПК України), з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив із недоведеності факту підписання позивачем заяви про звільнення з займаної посади під психологічним тиском міського голови та інших осіб.
Звільнення ОСОБА_4 у період його тимчасової непрацездатності на законність звільнення у зв'язку з розірванням контракту не впливає.
Колегія погоджується з такими висновками, які узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 2 лютого 2014 року № 6-19 цс 14, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до оцінки доказів, проте згідно зіст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Таким чином, встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суди із урахуванням встановлених обставин справи дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 13 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддіВ.І. Журавель
Б.І. Гулько С.П. Штелик