Справа № 224/651/12
"13" липня 2017 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
підсудного ОСОБА_4
адвокатів ОСОБА_5
ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
потерпілого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст. 286 КК України,
В провадженні Томашпільського районного суду Вінницької області перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила усне клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.
У заявленому клопотанні прокурор посилається на те, що досудове слідство по даній кримінальній справі було проведено не повно та з істотними недоліками. Так, під час допиту на той час неповнолітніх свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 була відсутня їх класний керівник ОСОБА_11 , яка прийшла лише в кінці допиту останніх, що є порушенням норм на той час чинного КПК України.Потерпілий ОСОБА_8 вказав, що допитувався по телефону. Із показів свідка ОСОБА_12 вбачається, що свідок зазначав, що передня фара на мотоциклі, яким керував підсудний горіла, проте в судовому засіданні ОСОБА_12 повідомив, що він не може стверджувати про те, що в момент дорожньо-транспортної пригоди фара не горіла, оскільки він не бачив цього, так як розмовляв по телефону. Крім того, постановою суду ОСОБА_7 визнано потерпілим, хоча в дорожньо-транспортній пригоді він ніяких тілесних ушкоджень не отримав, а лише автомобіль останнього отримав механічні пошкодження. Також, різняться висновки судових експертиз по даній кримінальній справі. В зв'язку з чим просить відповідно до ст. 281 КПК Українни (в редакції 1960 року), повернути кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на додаткове розслідування, оскільки по даній справі існує ряд протиріч.
Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні, заперечив проти задоволення клопотання, вважає, що проведення додаткового розлідування призведе до затягування розгляду кримінальної справи.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні при вирішенні клопотання прокурора про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування поклався на розсуд суду.
Адвокат ОСОБА_6 в судовму засіданні підтримала думку свого довірителя, хоча і вважає що справу слід направити на додаткове розслідування з метою усунення протиріч.
Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, вважає, що проведення додаткового розлідування призведе до затягування розгляду кримінальної справи.
Захисник підсудного, адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та зазначив, що стороною державного обвинувачення у справі здійснюється необґрунтоване затягування строків розгляду справи. Своїми діями державний обвинувач створює всі умови для того, щоб суд не отримав можливості прийняти остаточне рішення. Дії державного обвинувачення розцінює, як свідоме затягування розгляду справи по суті що породжує судову тяганину. Вказує, що зазначені судом і виявлені ним протиріччя у справі повинні бути належним чином оцінені судом як допустимі чи недопустимі докази.Вказав, що обставини щодо свідка ОСОБА_12 та відсутності ОСОБА_11 при допиті свідків не усунуться досудовми розслідуванням кримінальної справи. Крім того зазначив, що ОСОБА_7 визнаний потерпілим на підставі постанови суду, тому орган досудового розслідування не може змінити статус потерпілого під час досудового розслідування.Також вказав, що в комплексній експертизі все зазначено, експертами були розглянуті усі варіанти.Наголосив, що справа слухається 7 років.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, вважає, що в задоволенні клопотання про направлення справи на додаткове розслідування слід відмовити, оскільки заявлені клопотання не містять переконливих доводів, які б вказували на достатність даних про наявність обставин, які перешкоджають вирішенню справи судом та постановлення вироку.
Так, відповідно до ч.1,2 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. Якщо виникне питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового розгляду, вирішує це питання мотивованою ухвалою, а суддя - постановою в нарадчій кімнаті.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" встановлено, що якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст.280 КПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, дана кримінальна справа тричі направлялася на додаткове розслідування. В ході чергового судового розгляду кримінальної справи, судом були вирішенні усі заявлені клопотання сторін кримінального провадження, допитані усі свідки, та експерти автотехніки, які проводили експертизи по кримінальній справі, досліджено усі обставини справи з метою повного та всебічного розгляду справи по суті.
Зміни свідком ОСОБА_12 своїх показань, даних під час досудового слідства, часткова відсутності ОСОБА_11 при допиті неповнолітніх свідків, допит ОСОБА_8 по телефону, визнання ОСОБА_7 потерпілим, не може свідчити про неповноту досудового слідства. Таким даним суд зобов'язаний дати оцінку при постановленні остаточного рішення у справі.
Що стосується протиріч у експертизах, суд звертає увагу на те, що з метою усунення таких протеріч була проведене комплексна експертиза.
Крім того, прокурор не обґрунтувала яким чином мають бути усунуті протеріччя та неповнота, які зазначені у її клопотанні.
Виходячи з наведеного, враховуючи тривалий розгляд даної справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 281 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на додаткове розслідування - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1