5 липня 2017 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Гриців М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України судових рішень у справі за його позовом до Департаменту праці та соціальної політики про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України та скасування постанови Приморського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2017 року про відмову у задоволенні позову та ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2017 року про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Зокрема, ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій, постановлені відповідно до положень статті 1832 цього Кодексу в порядку скороченого провадження, після перегляду судом апеляційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають.
У заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_1 просить скасувати зазначені рішення та передати справу до суду першої інстанції для повторного розгляду.
Заява подана без додержання вимог статей 239 та 2391 КАС, без усунення яких подальший рух справи неможливий з огляду на таке.
За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.
У статті 237 КАС передбачено мотиви, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частина перша); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частина перша); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частина перша). Іншим мотивом перегляду встановлено порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 КАС (пункт 4 частина перша).
У заяві, як видно з її змісту, не наведено підстав та обґрунтування перегляду судових рішень, передбачених статтею 237 КАС, не додано матеріалів, які вказують на існування цих підстав.
Вимоги заявника про те, яке рішення має за його заявою прийняти Верховний Суд України, повинні бути викладена з урахуванням вимог статті 243 КАС.
Для усунення зазначених недоліків заяви позивача слід надати строк для їх усунення.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 6 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», частиною другою статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України судових рішень у справі за його позовом до Департаменту праці та соціальної політики про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків заяви до 1 серпня 2017 року.
Суддя
Верховного Суду України М.І. Гриців