11 липня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,
суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 березня 2017 року, постановленої у справі за його позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
установила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 березня 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року про відмову у задоволенні позову.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_4 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах положень Закону України від
28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 24 вересня 2013 року,
7 квітня, 25 червня 2015 року (справи №№ К/991/59081/12, К/800/54464/13, К/800/18768/15 відповідно).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Зі змісту рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, видно, що підставами для відмови в здійсненні перерахунку пенсії стало відсутність даних про фактично одержану заробітну плату за роботу в зоні відчуження в
1986 році.
У рішеннях, наданих для порівняння, спір виник за подібних (аналогічних) правовідносин. У цих справах суд касаційної інстанції, пославшись на належність бухгалтерських документів про грошове забезпечення, одержане за роботу в зоні відчуження, необхідних для обчислення пенсії, ухвалив протилежне за значенням рішення.
З наведеного вбачається, що суди не тлумачили зміст зазначених норм закону, а застосовували їх залежно від фактичних обставин кожної справи.
Ураховуючи наведене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 березня 2017 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: О.В. Кривенда
О.Б. Прокопенко