08 серпня 2012 р.Справа № 2-а-3816/08/2170
Категорія:10.1Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Скрипченка В.О., Вербицької Н.В.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ВАТ КБ «Надра»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року в справі за позовом КБ «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Херсонського регіонального управління до Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні про скасування рішення про накладення штрафу, -
ВАТ КБ «ОСОБА_1 подало апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року відмовлено в повному обсязі у задоволені адміністративного позову ВАТ КБ «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Херсонського регіонального управління до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона про скасування рішення №103 від 29 вересня 2008 року про накладення штрафу в сумі 80 407 грн. 91 коп.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, а саме - неправильно застосував положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Апелянт надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні, яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову -без змін.
Ухвалюючи постанову про відмову у задоволені позовних вимог суд першої інстанції встановив, що до ВАТ КБ «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Херсонського регіонального управління платником ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат»було подано платіжні відомості про перерахування заробітної плати та платіжні відомості про перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України, повнота та правильність нарахування яких ним не перевірялась.
Суд першої інстанції встановив, що ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат»подавало Банку платіжні документи на перерахування страхових внесків, але зазначені в них суми не відповідали тим які підлягали сплаті.
При одержанні Банком коштів на виплату заробітної плати в період з 01 липня 2007 року по 31 липня 2008 року в сумі 311 774 грн. 35 коп. зазначене підприємство подало платіжні документи на перерахування страхових внесків на суму 22 314 грн. 63 коп., хоча повинно було сплатити 100 653 грн. 19 коп. За вказаний період ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат»було не доплачено страхових внесків на суму 80 407 грн. 91 коп.
Суд першої інстанції погодився із запереченнями пенсійного фонду щодо обов'язку установи банку контролювати повноту сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України на перераховану ним заробітну плату, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Суд першої інстанції встановив, що рішення управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона, прийняте за результатами перевірки ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», відповідає діючому законодавству, оскільки ВАТ КБ «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Херсонського регіонального управління, всупереч вимогам закону, здійснив перерахування коштів на виплату заробітної плати працівникам підприємства без забезпечення пропорційності перерахування відповідних сум страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Апеляційний суд встановив, що при одержанні позивачем від ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» коштів на виплату заробітної плати працівникам в період з 01 липня 2007 року по 31 липня 2008 року в сумі 311 774 грн. 35 коп. підприємство подало платіжні документи на перерахування страхових внесків на суму 22 314 грн. 63 коп., хоча повинно було сплатити 100 653 грн. 19 коп. За вказаний період ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат»було не доплачено страхових внесків на суму 80 407 грн. 91 коп., що підтверджено актом перевірки ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат»(а.с.7-13).
Суд першої інстанції правильно встановив, що ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат»подавало позивачу платіжні документи на перерахування страхових внесків, але зазначені в них суми не відповідали тим які підлягали сплаті.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.
Відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за порушення вимог, передбачених ч. 12 ст. 20 цього Закону, накладається штраф у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови правління Пенсійного фонду України від 07.04.2009 року №12-1, на банки покладений обов'язок перевіряти повноту сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при прийнятті ними платіжних доручень на видачу заробітної плати, а у протилежному випадку, банк зобов'язаний сам відшкодовувати недоплачену суму. Установи банків на період дії ставки страхових внесків у розмірі 33, 2% приймають від страхувальників платіжні доручення або грошовий чек на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником розрахункових документів про перерахування сум страхових внесків у розмірі не менше 1/3 коштів для виплати заробітної плати, зазначеної у платіжному дорученні або грошовому чеку. У разі якщо сума у розрахунковому документі на перерахування менша ніж 1/3 суми коштів на виплату заробітної плати, установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення або грошові чеки на видачу коштів для виплати заробітної плати за погодженням цієї суми з управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті за місцем взяття на облік страхувальника.
Суд першої інстанції правильно встановив, що рішення управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона, прийняте за результатами перевірки ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», відповідає діючому законодавству, оскільки ВАТ КБ «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Херсонського регіонального управління, всупереч вимогам закону, здійснив перерахування коштів на виплату заробітної плати працівникам підприємства без забезпечення пропорційності перерахування відповідних сум страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова -без змін.
Керуючись ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 206, ст. 212, ч. 5 ст. 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ВАТ КБ «ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя /підпис/ ОСОБА_2
суддя /підпис/ ОСОБА_3
суддя /підпис/ ОСОБА_1