Справа № 639/670/17
2/639/963/17
7 липня 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова
у складі: головуючого - судді Іванової І.В.,
за участю секретаря - Тущенко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Харківської міської ради , треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності у порядку спадкування за законом, -
06.02.2017 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про визнання права власності на 35/200 часток житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 за кожним після смерті ОСОБА_6.
У обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_6, який є батьком ОСОБА_1 та чоловіком ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина . Вони звернулися до приватного нотаріуса ОСОБА_7 з заявою про прийняття спадщини , як спадкоємці першої черги. Спадковим майном є 35/100 часток будинку АДРЕСА_1. 29.10.1982 року ОСОБА_6 купив у ОСОБА_8 ? частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за вказаною вище адресою, що підтверджується договором купівлі-продажу від 29.10.1082 року посвідчений П'ятою Харківською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером №3-1023, зареєстрований Харківському міському бюро технічної інвентаризації 12.11.1982 року за реєстровим №2275-1. В 1986 році відбувся перерозподіл ідеальних часток права власності на будинок АДРЕСА_1 , у зв'язку з самочинним будівництвом з боку співвласників. Відповідно до рішення №152-7 від 01.07.1986 року виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів Харківської області на праві власності ОСОБА_6 належить 35/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, але не зареєстровані у встановленому законом порядку. Станом на час смерті ОСОБА_6 , право власності було зареєстроване лише на двоє співвласників будинку: ОСОБА_3 38/100 та ОСОБА_4 27/100, 35/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель не було зареєстровано за ОСОБА_6, але належало на праві власності згідно рішення №152-7 від 01.07.1986 року виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів Харківської області. Після смерті ОСОБА_6 відсутні інші спадкоємці за законом та заповітом. В липні 2016 року вони звернулися до приватного нотаріуса Бєсєди Т.Д. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1. 12.10.2016 року нотаріус Бєсєда Т.Д. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій на підставі того, що право власності на 35/100 часток житлового будинку з відповідними надвірними будівлями не зареєстровано у встановленому порядку за померлим.
У судовому засідання позивачі підтримали позовні вимоги у повному обсязі та надали пояснення відповідні вищенаведеному.
Відповідач - Харківська міська рада у судове засідання не з'явився , належними чином повідомлений про час та місце розгляду справи , причини неявки суду не повідомив.
Треті особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися , належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.
Третя особа ОСОБА_5 пояснив, що є сином померлого ОСОБА_6 , однак 09.08.2016 року надав нотаріусу заяву про відмову від належної йому частки спадщини після смерті батька, на користь сина, його брата ОСОБА_1. Заяву протягом строку встановленого для її прийняття не відкликав.
Суд, вислухав пояснення позивачів , дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд виходив з положень ч. 1 і 3 ст. 60 Цивільно-процесуального кодексу України про обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доведенню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі і по яким у сторін і інших осіб, які приймають участь у справі, виникає спір.
Відповідно до вимог ст. 57 Цивільно-процесуального кодексу України доказами являються будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних у якості свідків, пояснень свідків, письмових доказів, речових доказів тощо.
На підставі договору купівлі-продажу від 29.10.1082 року посвідченого П'ятою Харківською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером №3-1023, зареєстрований Харківському міському бюро технічної інвентаризації 12.11.1982 року за реєстровим №2275-1, ОСОБА_6 за життя належало ? частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за адресою : АДРЕСА_1. /а.с. 7-10/.
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 22.03.2016 року , серія НОМЕР_1./а.с.14/.
Після смерті ОСОБА_6 залишилася спадщина , яка складається з 35/100 часток житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель , що знаходиться в АДРЕСА_1.
На момент придбання вищевказаного будинку ОСОБА_6 перебував з 31 жовтня 1981 року у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_2./а.с.28/.
Відповідно до вимог ст.ст. 22,28, 29 КЗ про ШС України, які кореспондуються з вимогами ст.ст. 60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином позивачу у справі ОСОБА_2 та її померлому ІНФОРМАЦІЯ_6 чоловіку ОСОБА_6 вищевказаний будинок належить на праві спільної сумісної власності та їх частки є рівними , оскільки інше не визначено домовленістю між ними .
Відповідно до ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Інша ? частка зазначеного майна є спадковим майном.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, ч. 1 ст. 1258, ст. 1261, ч. 1 ст. 1266 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1, виданого 18.12.1982 року Палацом новонароджених , батьками ОСОБА_1 , 1982 року народження , записано ОСОБА_6 та ОСОБА_2. /а.с. 60/.
В ході судового розгляду встановлено, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 заведена спадкова справа №16/2016, що містить заяву від 06 липня 2016 року сина спадкодавця ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 про прийняття спадщини /а.с.57/; заяву ОСОБА_2 від 06 липня 2016 року про відмову від належної їй частки спадщини після смерті чоловіка на користь сина, ОСОБА_1 /а.с.61/; заяву від 09.08.2016 року сина спадкодавця ОСОБА_5 про відмову від належної йому частки спадщини після смерті батька на користь сина останнього , ОСОБА_1./а.с.71/; заяву від 12.10.2016 ОСОБА_2 на отримання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя на 35/200 часток житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 та отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на 35/200 часток вищевказаного будинку, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6, який на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою : АДРЕСА_1/а.с.75/.
Інші заяви про прийняття або про відмову від спадщини до нотаріальної контори не надходили. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Оскільки спадкоємці після смерті спадкодавця ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 надали до нотаріальної контори заяви про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1 , то єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_6, є його син ОСОБА_1, який у передбаченому законом порядку прийняв спадщину , подавши 06 липня 2016 року до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщину.
Згідно приписів ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Згідно до п/п 4.12. пункту 4 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту України від 22.02.2012 №296/5 свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
А в силу п /п 4.15. пункту 4 Глави 10 указаного Порядку видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 слідує, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено: якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
12.10.2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бєсєда Т.Д. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої дружині ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя та сину спадкодавця, ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 на 35/100 часток житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель , що знаходяться в АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що після перерозподілу ідеальних часток право власності на 35/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями за вказаною вище адресою , не зареєстровано за спадкодавцем ОСОБА_6./а.с.79-80/
Згідно матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної Ради народних депутатів від 01.07.1986 року року № 152-7 «Про перерозподіл ідеальних часток в сумісній власності співвласників будинку по АДРЕСА_1» відповідно правовстановлюючим документам , зареєстрованих в Харківському міського бюро технічної експертизи , будинок з надвірними побудовами, який розташований в АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить : гр.. ОСОБА_4, гр.. ОСОБА_11, гр.. ОСОБА_6. У зв'язку з узаконенням рішенням РВК прибудов , зроблених співвласниками, були перерозподілені ідеальні частки в сумісній власності співвласників. Після чого ОСОБА_6 стало належати на праві власності 35/100 часток будинку з надвірними будівлями за вказаною вище адресою, замість раніше належних ? частки. Було зобов'язано ЖЕО Жовтневого району видати співвласникам будинку свідоцтва про право приватної власності відповідно до вищевказаних ідеальних часток.
Спадкодавець ОСОБА_6 нове свідоцтво про право власності на вищевказаний будинок після перерозподілу ідеальних часток не отримав та не зареєстрував .
Відповідно до ст. 128 ЦК Української РСР 1963 року право власності у набувача майна до договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором, тобто право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_6 перейшло в жовтні 1982 року , відповідно до договору купівлі-продажу від 29.10.1982 року, посвідченого П'ятою Харківською нотаріальної конторою за реєстровим номером №3-1023, зареєстрований у Харківському міському бюро технічної інвентаризації 12.11.1982 року за реєстровим номером 2275-1.
Оскільки правовстановлюючі документи на частину спадкового будинку після перерозподілу ідеальних часток на підставі рішення РВК від 01.07.1986 року у позивачів відсутні, останні обґрунтовано звернувся до суду з цим позовом.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка, відповідно до ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.
З огляду на те, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_6 , у визначений ст. 1270 ЦК України строк прийняв спадщину, однак позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Оскільки спадкове майно у вигляді 35/100 частин будинку АДРЕСА_1 було набуте ОСОБА_6 коли він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , тому остання як дружина спадкодавця , має право на ? частину зазначеного вище майна.
Керуючись ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 179, 209, 212-215, 218, 223,224-226, 292, 294 ЦПК України, ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_4 /ідентифікаційний номер НОМЕР_3/ право власності на 35/200 часток житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель , що знаходиться в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 / ідентифікаційний номер НОМЕР_4/ право власності на 35/200 часток житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель , що знаходиться в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з моменту одержання його копії.
Суддя Іванова І.В.