33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"12" липня 2017 р. Справа № 902/234/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Крейбух О.Г.
судді Демянчук Ю.Г. ,
судді Саврій В.А.
при секретарі Михальчук В.К.
за участю представників сторін:
позивача: Слісарчук М.П., Процюк А.В.
відповідача1: не з'явився
відповідача 2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача-2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Вінницької області від 24.05.2017 р. у справі № 902/234/17
за позовом Бершадського районного споживчого товариства
до Споживчого товариства «Ніка-Бершадь»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про виселення з нежитлових приміщень
Бершадське районне споживче товариство звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до Споживчого товариства "Ніка-Бершадь" та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про виселення з нежитлового приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 1180,1 кв.м.: перший поверх площею 619,8 кв.м, другий поверх - 560,3 кв.м по АДРЕСА_1 разом з матеріальними цінностями.
24.05.2017 року позивачем подано до суду заяву б/н від 24.05.2017 року про уточнення позовних вимог, в якій позовні вимоги викладено в наступній редакції: "Звільнити відповідачами СТ "Ніка-Бершадь" та ФОП ОСОБА_3 приміщення "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке належить позивачу на праві власності, шляхом виселення з першого поверху площею 619,8 кв.м. та другого поверху площею 560,3 кв.м., а разом 1180,1 кв.м з товарно-матеріальними цінностями, які належать їм і знаходяться по АДРЕСА_1.
Господарським судом Вінницької області прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог та розцінено її як заяву про зміну предмету позову.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.05.2017р. у справі № 902/234/17 позов Бершадського районного споживчого товариства до Споживчого товариства "Ніка-Бершадь" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про виселення з нежитлових приміщень задоволено частково.
Присуджено звільнити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 приміщення "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке належить Бершадському районному споживчому товариству на праві власності, шляхом виселення з першого поверху площею 619,8 кв.м та другого поверху площею 560,3 кв.м, а разом 1180,1 кв.м. з товарно-матеріальними цінностями, які належать Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 і знаходяться по АДРЕСА_1.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Бершадського районного споживчого товариства 1 600 грн. витрат зі сплати судового збору /а.с.141-146/.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 24.05.2017р. провадження у справі № 902/234/17 в частині позовних вимог до Споживчого товариства "Ніка-Бершадь" припинено на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з наявністю рішення у справі № 902/1478/15, предметом спору якої було звільнення Споживчим товариством "Ніка-Бершадь" на користь Бершадського районного споживчого товариства першого поверху площею 619,8 кв.м та другого поверху площею 560,3 кв.м, а разом 1180,1 кв.м нежитлового приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться в АДРЕСА_1 /а.с.147-150/.
Відповідач-2 ФОП ОСОБА_3, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 24.05.2017р. у справі № 902/234/17 скасувати та прийняти нове про відмову у позові до ФОП ОСОБА_3
В обшрунтування апеляційної скарги зазначає:
- суд розглянів позов як віндикаційний, вирішивши позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, тобто як майновий спір, хоча позивачем судовий збір сплачено за позов немайнового характеру;
- копія заяви про зміну позовних вимог відповідачу-2 позивачем не направлялася і не вручалася, що позбавило можливості надати обгрунтовані заперечення на неї;
- предметом спору є приміщення, право власності на яке позивач вважає порушеним, тому предмет спору не змінився;
- суд прийняв до уваги докази, які є недопустимими, а саме протокол огляду місця події від 18.05.2017р., комісійний акт від 18.05.2017р., які не додавалися до позовної заяви;
- виселення є категорією житлового законодавства і за своєю суттю є заходом примусового припинення користування житловими приміщеннями.
Таким чином, на думку скаржника, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог; просить рішення господарського суду Вінницької області від 24.05.2017 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові до ФОП ОСОБА_3 відмовити.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.06.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 12.07.2017р. /а.с.158-159/.
Позивач у відзиві (запереченні) на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що відповідач-2 самоправно зайняв неналежне йому приміщення без будь-яких правових підстав, поскільки позивач є власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1». Вважає, що господарський суд Вінницької області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /а.с.173-175/.
12.07.2017р., в судовому засіданні представники позивача підтримали свою позицію, викладену у запереченні на апеляційну скаргу.
Відповідач ФОП ОСОБА_3 участі уповноваженого представника в судовому засіданні 12.07.2017р. не забезпечив; про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.167/.
Поскільки ухвалою суду від 22.06.2017р. явка представників сторін в судове засідання 12.07.2017р. обов'язковою не визнавалася, судова колегія вважає можливим провести розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача (апелянта).
Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд
30.12.2005 року виконавчим комітетом Бершадської міської ради прийнято рішення № 132 про оформлення права колективної власності на нежитлову будівлю магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташовану в АДРЕСА_1 за Бершадським районним споживчим товариством /а.с.99-100
Право власності Бершадського районного споживчого товариства на нежитлову будівлю магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташовану в АДРЕСА_1, підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 03.02.2006 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СВУ № 630558 від 03.02.2006 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.11.2014р. /а.с.21-23/.
Позивач Бершадське районне споживче товариство стверджує у позові, що належне йому на праві власності майно - нежитлову будівлю магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" без відповідної правової підстави, самовільно використовує Споживче товариство "Ніка-Бершадь" та Фізична особа-підприємець ОСОБА_3.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.12.2015 року у справі № 902/1478/15, яке набрало законної сили, задоволено позов Бершадського районного споживчого товариства. Зобов'язано Споживче товариство "Ніка-Бершадь" звільнити на користь Бершадського районного споживчого товариства перший поверх площею 619,8 кв.м. та другий поверх площею 560,3 кв.м., а разом 1180,1 кв.м. нежитлового приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться в АДРЕСА_1, разом з товарно-матеріальними цінностями, що належать боржнику /а.с.75-82/.
04.01.2016 року господарським судом Вінницької області на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ /а.с.83/.
15.09.2016 року постановою державного виконавця закрито виконавче провадження ВП № 49975131 по виконанню наказу № 902/1478/15 від 04.01.2016 року, у якій встановлено, що згідно акта державного виконавця від 12.09.2016 року СТ "Ніка-Бершадь" не здійснює діяльності по реалізації товарно-матеріальних цінностей в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_1 та товарно-матеріальні цінності які належать СТ "Ніка-Бершадь" у вказаному магазині відсутні, все майно яке знаходиться в приміщенні магазину належить ПП ОСОБА_3, що встановлено під час перевірки виконання господарського суду, про що складено відповідний акт державного виконавця від 12.09.2016 року /а.с.112/.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Вінницької області про припинення провадження у даній справі № 902/234/17 в частині вимог до Споживчого товариства "Ніка-Бершадь" на підставі п.2 ст.80 ГПК України у зв'язку з наявністю рішенням господарського суду Вінницької області від 15.12.2015 року у справі № 902/1478/15, яке набрало законної сили.
13.12.2016р. Бершадським РСТ направлено ФОП ОСОБА_3 лист від 13.12.2016р. № 201, у якому поставлено вимогу до 10.01.2017 року вивезти з магазину товарно-матеріальні цінності і передати приміщення власнику по акту /а.с.13/.
ФОП ОСОБА_3 вимоги Бершадського РСТ не виконано, в добровільному порядку приміщення не звільнено.
18.05.2017р. згідно протоколу огляду місця події від 18.05.2017р., проведеним слідчим СВ Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Завальнюком П.В., на першому та другому поверхах приміщення будівлі "ІНФОРМАЦІЯ_1" у АДРЕСА_1, знаходяться меблі, які відповідно до пояснень продавця ОСОБА_6 належать ПП ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_6 надала копію трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, свідоцтво платника єдиного податку ОСОБА_3, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця /а.с.126-127/.
18.05.2017 року комісією у складі Слюсарчука М.Г., Оніщука М.Ч. - члена виконкому Бершадської міської ради, Прицюка А.В. - юриста Бершадського РСТ, Караман В.В. - бухгалтера Бершадського РСТ, в присутності продавця ОСОБА_6 проведено огляд приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та встановлено, що на першому та другому поверхах даного приміщення знаходяться меблі, що належать ПП ОСОБА_3 За словами продавця ОСОБА_6, СТ "Ніка-Бершадь" припинило свою діяльність. Про що складено Акт від 18.05.2017р. /а.с.133-134/.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що на момент заявлення позову та прийняття рішення у справі спірна будівля магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 не перебуває у володінні та користуванні позивача Бершадського РСТ, а в ній знаходиться майно, що належить ФОП ОСОБА_3
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст.319 ЦК України).
Право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.321 ЦК України).
Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності (част.1 ст.318 ЦК України).
Статтями 15 та 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист, в тому рахунку і судовий, свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав і інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.
При цьому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.
Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом (част. ст.398 ЦК України).
Недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна (ст.400 ЦК України).
Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову.
Предметом віндикаційного позову є вимога позивача до відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння, яка повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки. Таким чином, вказані позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (безтитульний статус його володіння) (постанова Вищого господарського суду України від 28.05.2009 року у справі № 2/149).
Тобто при пред'явленні віндикаційного позову на підтвердження наявності суб'єктивного права на витребування майна з чужого незаконного володіння позивач повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право на вказане майно.
Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують право позивача на спірне майно.
Згідно ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Судом встановлено, власником спірного нерухомого майна - приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, являється Бершадське РСТ згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 03.02.2006 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СВУ № 630558 від 03.02.2006 року.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.
Свідоцтво про право власності видано позивачу Бершадському РСТ на підставі рішення виконавчого комітету Бершадської міської ради від 30.12.2005 року № 132 "Про оформлення права власності і видачу свідоцтв на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним і фізичним особам", яке в свою чергу приймалось, з поміж іншого, на підставі поданого акту приймання в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництвом (реконструкцією) їдальні під "Універсальний магазин" на 36 робочих місць від 30.06.1976 року.
Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Враховуючи вищевикладене, власником спірного майна - приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, є позивач, при цьому майно без будь-який правових підстав знаходиться у володінні та користуванні відповідача ФОП ОСОБА_3 А тому позовні вимоги до ФОП ОСОБА_3 є підставними та підлягають задоволенню.
Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про відсутность у нього можливості надати обгрунтовані заперечення на подану позивачем в день ухвалення рішення господарським судом Вінницької області заяву про уточнення позовних вимог, поскільки представник відповідача ОСОБА_13, який діє на підставі довіреності № 183 від 03.04.2017р. і яким підписано апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3, був присутнім в судовому засіданні 24.05.2017р., однак, клопотань про ознайомлення із заявою позивача, надання йому копії такої заяви до суду не заявляв згідно з протоколом судового засідання від 24.05.2017р., натомість, представник відповідача не заперечив щодо прийняття даної заяви /а.с.140/.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.104 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;
Таким чином, рішення господарського суду Вінницької області від 24.05.2017р. у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Вінницької області від 24.05.2017 р. у справі № 902/234/17 залишти без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу № 902/234/17 повернути господарському суду Вінницької області.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Демянчук Ю.Г.
Суддя Саврій В.А.