79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" липня 2017 р. Справа № 909/301/17
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Кравчук Н.М., Матущак О.І.,
при секретарі судового засідання Коростенська О.І.,
за участю представників:
від позивача (скаржника) - не з'явився
від відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, вих.№3878/06 від 29 травня 2017 року
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2017 року (підписане 23.05.2017 року), суддя Шіляк М.А.
у справі №909/301/17
за позовом Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, м. Надвірна, Івано-Франківська область
до відповідача ОСОБА_1 соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації, м. Надвірна, Івано-Франківська область
про стягнення переплати пенсій в сумі 2 690,26 грн.
24 березня 2017 року Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації про стягнення переплати пенсій в сумі 2 690,26 грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2017 року по справі №909/301/17 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що надмірна сплата пенсії відбулась внаслідок зловживань з боку ОСОБА_1 соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації, оскільки, останнє щомісячно подавало звіти позивачу згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2017 року по справі №909/301/17 та прийняти нове рішення, яким задоволити позов в повному обсязі: стягнути з ОСОБА_1 соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації на користь Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області переплати пенсії в сумі 2 690,26 грн. Зокрема, зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом не враховано, що пенсіонер отримувала надбавку на догляд за дитиною в ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення в Надвірнянському районі, внаслідок чого, за період з 01 травня 2006 року по 31 липня 2009 року виникла переплата пенсії в сумі 2 690,26 грн., яка підлягає відшкодуванню до бюджету Пенсійного фонду України. Поряд з тим, зазначає, що всупереч вимогам законодавства відповідачем при призначенні ОСОБА_2 державної соціальної допомоги відповідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» не витребувано необхідної інформації щодо отримання надбавки на догляд за дитиною в ОСОБА_1 Пенсійного фонду, тим самим не вжито заходів щодо усунення подвійної виплати такої надбавки.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. арк. справи 83, 84).
23 червня 2017 року від позивача на адресу суду поступило клопотання (вих.№4389/06 від 23 червня 2017 року) про розгляд справи за відсутності його представника.
Поряд з тим, 07 липня 2017 року від відповідача на електронну адресу суду надійшов лист (вих.№2015/01/2 від 07 липня 2017 року), в якому останній також просив розглядати справу без участі його представника.
Одночасно на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив а апеляційну скаргу (вих.№2014/01/2 від 07 липня 2017 року), в якому останній просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2017 року по справі №909/301/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що в діях відповідача відсутні порушення, які призвели до переплати позивачем пенсії ОСОБА_2, а позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що надмірна виплата пенсії відбулась внаслідок зловживань з боку відповідача. Крім того, вказує, що відповідачем подавалися звіти позивачу, відтак, останній знав про виплату ОСОБА_2 надбавки за період з 28.04.2006 року по 30.11.2009 року.
У п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, враховуючи належне повідомлення сторін про судове засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без їхньої участі.
Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на обліку у Надвірнянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області перебуває ОСОБА_2, яка отримує пенсію за віком з 20 червня 2000 року та надбавку до пенсії на непрацездатних членів сім'ї.
Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в ОСОБА_1 соціального захисту населення Надвірнянської райдержадміністрації та отримувала допомогу, відповідно до медичного висновку Надвірінської центральної районної лікарні №47 від 21.04.2006 року, на дитину-інваліда (ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1) з 28.04.2006 року по 30.11.2009 року.
З метою призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам ОСОБА_2 до ОСОБА_1 подано наступні документи: копію паспорта та копію ідентифікаційного коду; копію гірського посвідчення; копію свідоцтва про народження; довідку Пасічнянської сільської ради від 28.04.2006 року №2426; медичний висновок №47 від 21.04.2006 року; довідку Надвірнянської РДА від 04.05.2006 року №839; акт обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї; довідку про склад сім'ї; заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги.
В результаті опрацювання списків працюючих пенсіонерів Надвірнянським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області виявлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення України в Надвірнянському районі, як одержувач державної соціальної допомоги відповідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та одержує надбавку на догляд за дитиною з 28 квітня 2006 року.
У зв'язку з наведеним вище, позивачем проведено розрахунок переплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01 травня 2006 року по 31 липня 2009 року, згідно з яким така переплата становить 2690,26 грн.
З метою відшкодування вказаних коштів, ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення вказаної суми переплати пенсії.
За результатами розгляду вказаного спору, рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2014 року по справі №348/2865/14-ц в позові відмовлено. Вказане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2015 року. Зазначені судові рішення мотивовані тим, що позивачем не надано достовірних доказів про зловживання або недобросовісності з боку пенсіонера ОСОБА_2 щодо питань призначення їй пенсії та встановлення її розміру. Також суди обґрунтували свої рішення ст.1215 ЦК України, відповідно до якої, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
У зв'язку з наведеним вище, позивач звернувся з претензією (вих.№848/06 від 12 лютого 2016 року) до ОСОБА_1 соціального захисту населення Надвірнянської РДА з вимогою погасити заборгованість щодо переплати пенсії ОСОБА_2 в сумі 2690,26 грн.
У відповідь на претензію, відповідач листом (вих.№588/11 від 01 березня 2016 року) повідомив, що претензійні вимоги необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню, зважаючи на відсутність зловживань з його боку.
В силу положень ст.1 ЗУ «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років.
Згідно з ст.4 вказаного Закону державна соціальна допомога інвалідам з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. На дітей-інвалідів державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, який видається у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, але не більш як по місяць досягнення дитиною-інвалідом 18-річного віку.
Відповідно до ст.8 згадуваного вище Закону заява про призначення державної соціальної допомоги інваліду I чи II групи, який визнаний недієздатним, а також на дитину-інваліда подається одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником за місцем свого проживання. До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні бути додані документи про вік і місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда, документи про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника, який подав заяву, а також довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку. Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому заяви з усіма необхідними документами.
У Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства фінансів України від 30.04.2002 року №226/293/169, передбачено, що для призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам подаються наступні документи: заява про призначення усіх видів соціальної допомоги за формою, що затверджується наказом Мінпраці; паспорт або в разі його відсутності інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву; довідка про реєстраційний номер облікової картки платника податків; оригінал та копія свідоцтва про народження дитини-інваліда; довідка з місця навчання із зазначенням факту перебування на повному державному утриманні; довідка про місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда чи копія паспорта інваліда з дитинства або дитини-інваліда з відомостями про місце проживання; довідка про місце проживання законного представника, піклувальника, який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про місце проживання.
Заява про призначення державної соціальної допомоги подається інвалідом з дитинства до місцевого органу з питань соціального захисту населення за місцем постійного проживання або за місцем фактичного проживання, при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в місцевому органі з питань соціального захисту населення за місцем постійного проживання.
На дітей-інвалідів державна соціальна допомога призначається законному представнику, незалежно від того, чиї дані вказані в третій графі (прізвище, ім'я, по батькові матері, батька, опікуна, піклувальника) медичного висновку про дитину-інваліда, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу.
У разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати надбавки на догляд, одержувачі зобов'язані повідомити про це місцеві органи з питань соціального захисту населення. Зняття надбавки на догляд у таких випадках проводиться з місяця, наступного за тим, в якому виникли ці обставини.
Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом.
Суми державної соціальної допомоги та надбавки на догляд, якщо остання призначена, надміру виплачені одержувачу внаслідок зловживань з його боку (внаслідок подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо), стягуються на підставі рішення місцевого органу з питань соціального захисту населення.
Згідно з п.1 ст.49 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.
Статтею 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695.
У відповідності до п.3 вказаного Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що можливість застосування ч.1 ст.50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як підстави для задоволення позову, пов'язане з відповідними умовами, а саме: зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, відтак, суб'єктом відповідальності в таких випадках є сам пенсіонер або ж страхувальник.
З огляду на наведене вище, відповідач не може бути суб'єктом відповідальності у відповідності до ст.50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, позивач у позовній заяві посилається на положення ст.1166 ЦК України.
Так, відповідно до частин 1, 2 вказаної статті майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова (деліктна) відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Колегія суддів встановила, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами заподіяння йому шкоди внаслідок протиправних дій саме з боку відповідача, оскільки, останній у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі заяви особи та поданих необхідних документів, призначив соціальну допомогу на дітей-інвалідів віком до 16 років та надбавку на догляд за такою дитиною, при цьому, вина відповідача у виплаті органом Пенсійного фонду України надбавки до пенсії ОСОБА_2 - відсутня.
В даному випадку позивач не довів вину відповідача у виникненні переплати пенсії з боку позивача. Більше того, позивачем не наведено норми законодавства, які б передбачали обов'язок відповідача щодо встановлення факту виплати особі, яка звернулась за соціальною допомогою до органу з питань соціального захисту населення, будь-яких надбавок до пенсії.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ст.33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивачем такі обставини не доведено.
Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову в позові Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до ОСОБА_1 соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації про стягнення переплати пенсій в сумі 2 690,26 грн.
Доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними, необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.
При прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.
Враховуючи залишення оскаржуваного рішення без змін, судовий збір за подання та розгляд апеляційної скарги не стягується, з огляду на те, що скаржник звільнений від його сплати на підставі п.18 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,
постановив:
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2017 року по справі №909/301/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи №909/301/17 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Повну постанову складено 13.07.2017 року
Головуючий-суддя Якімець Г.Г.
Судді Кравчук Н.М.
ОСОБА_4