"12" липня 2017 р.Справа № 915/117/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Діброви Г.І.
суддів Лисенко В.А., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання - Бендерук Є.О.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 11.11.2016 року № 1735;
від відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю від 31.03.2017 року № 2;
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”, м.Южноукраїнськ Миколаївської області
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2017 року
у справі № 915/117/17
за позовом: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області
до відповідача: Селянського фермерського господарства “Артур”, м.Южноукраїнськ Миколаївської області
про стягнення 48 557 грн. 88 коп.
Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Селянського фермерського господарства “Артур”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області, в якій просило суд стягнути з Селянського фермерського господарства “Артур”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області 41 648 грн. 96 коп. основного боргу, 3 071 грн. 56 коп. пені, 303 грн. 90 коп. 3 % річних, 1 162 грн. 46 коп. інфляційних втрат, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.
У квітні 2017 року Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просило суд стягнути з Селянського фермерського господарства “Артур”, м.Южноукраїнськ Миколаївської області на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”, м.Южноукраїнськ Миколаївської області 26 030 грн. 06 коп. основного боргу, 2 186 грн. 51 коп. пені, 231 грн. 15 коп. 3 % річних, 1 000 грн. 50 коп. інфляційних втрат, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2017 року у справі № 915/117/17 (суддя Коваль Ю.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області з рішенням суду не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2017 року у справі № 915/117/17 повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права і неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово, представник відповідача усно заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2017 року у справі № 915/117/17 без змін.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в справі № 915/117/17 та наданих представниками сторін пояснень.
Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2017 року у справі № 915/117/17 відповідає нормам матеріального та процесуального права України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (Орендодавець) та Селянським фермерським господарством “Артур”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області (Орендар) було укладено договір оренди державного нерухомого майна від 15.01.2015 року № РОФ-1321 з договором про внесення змін до нього від 27.02.2015 року № 1, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - Домобудівний комбінат (розширення) замощення з огорожею загальною площею 6608,9 кв. м. (271,92 пог. м) (інвентарний № 10203747/5, реєстровий № 24584661.9ДЯМХКШ1179), до складу якого входить: бетонне замощення № 1 площею 6035 кв. м, замощення з відсіву № 1-4, площею 573,9 кв. м, залізобетонна огорожа № 7, довжиною 126,72 пог. м, залізобетонна огорожа № 8, довжиною 138,35 пог. м та металеві ворота № 5, довжиною 6,85 пог. м, розташоване за адресою: Проммайданчик 24, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, що знаходиться на балансі Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” та обліковується у Відокремленому підрозділі “Южно-Українська атомна електрична станція”.
Договір оренди укладено сторонами строком на 2 роки 364 дні, з 15.01.2015 року по 13.01.2018 року (пункт 10.1 договору оренди).
На виконання умов договору оренди Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області передало Селянському фермерському господарству “Артур”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області означене майно, що підтверджується Актом приймання-передавання від 15.01.2015 року.
Між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області (Сторона-1) і Селянським фермерським господарством “Артур”, м.Южноукраїнськ Миколаївської області (Сторона-2) було укладено договір про відшкодування плати за землю від 25.02.2015 року № ПУ-36083, відповідно до умов якого Сторона-2 користується земельною ділянкою площею 7 626 кв. м., розташованою за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промисловий майданчик, 24, для складування сипучих матеріалів і відшкодовує Стороні-1 відповідну плату за землю. Земельна ділянка перебуває у постійному користуванні Сторони-1 у відповідності до державного акту від 19.04.1995 року ІІ-МК-002166 «На право постійного користування земельною ділянкою».
Згідно з пунктами 2.1 - 2.2 договору від 25.02.2015 року № ПУ-36083 розмір відшкодування плати за землю визначається на підставі «Розрахунку відшкодування плати за землю під час користування Селянським фермерським господарством “Артур”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області земельною ділянкою, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”, м.Южноукраїнськ Миколаївської області для складування сипучих матеріалів» (додаток 1) та орієнтовно становить 43 557 грн. 29 коп., в тому числі ПДВ 20 % - 7 259 грн. 55 коп. Оплату послуг по договору Сторона-2 здійснює щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони-1 на підставі акту, підписаного сторонами, та пред'явленого рахунку протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання Стороною-2 рахунку на оплату.
Пунктом 3.2 договору від 25.02.2015 року № ПУ-36083 визначено, що Сторона-1 бере на себе зобов'язання письмово повідомляти Сторону-2 про перегляд розміру відшкодування плати за землю. Розмір відшкодування плати за землю переглядається у випадку зміни розміру земельної ділянки, щорічних ставок земельного податку за користування цією ділянкою, або її індексації, відповідно до нормативно-правових документів.
Розділом 4 договору від 25.02.2015 року № ПУ-36083 визначено відповідальність сторін за договором, зокрема, передбачено можливість стягнення пені та збитків з винної сторони.
Зі змісту пункту 5.1 договору від 25.02.2015 року № ПУ-36083 вбачається, що цей договір складено на період дії договору оренди державного нерухомого майна від 15.01.2015 року № РОФ-1321.
Відповідно до пункту 6.2. договору від 25.02.2015 року № ПУ-36083 зміни та доповнення в договір вносяться за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою.
Розділом 7 договору від 25.02.2015 року № ПУ-36083 встановлено порядок врегулювання розбіжностей.
Рішенням Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 25.06.2015 року № 1550 встановлено з 01.01.2016 року ставки за землю (земельного податку та орендної плати за землю) та затверджено Положення про плату за землю, згідно з пунктом 5.1 якого ставка плати за землі, зокрема, енергетики, для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Позивач зазначає, що така зміна також обумовлена збільшенням з 01.01.2016 року нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка використовується відповідачем, що підтверджується поданим позивачем витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованим станом на 01.01.2016 року.
Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області супровідним листом від 12.04.2016 року № 51/5284 направляло Селянському фермерському господарству “Артур”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області додаткову угоду від 29.02.2016 року № 1 до договору від 25.02.2015 року № ПУ-36083, якою передбачалось збільшити вартість розміру відшкодування плати за землю до суми 141 115 грн. 30 коп. з ПДВ та застосувати зазначений розмір плати до відносин, що виникли між сторонами з 01.01.2016 року, а також відповідний додаток № 1 до вищевказаної додаткової угоди, в якому визначено з 01.01.2016 року вартість відшкодування плати за землю за місяць у сумі 5206 грн. 12 коп. з ПДВ.
Відповідач додаткову угоду від 29.02.2016 року № 1 до договору від 25.02.2015 року № ПУ-36083 і додаток №1 до договору не підписав.
Позивачем неодноразово надсилались відповідачу рахунки та акти про надані послуги, починаючи з 30.06.2016 року. Відповідач такі рахунки не сплачував.
Відокремлений підрозділ “Южно-Українська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області направив Селянському фермерському господарству “Артур”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області претензію від 17.11.2016 року №32/16342 про сплату боргу та штрафних санкцій, у зв'язку з несвоєчасною сплатою плати за землю. Відповідач залишив претензію без реагування.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Сторонами при укладенні договору від 25.02.2015 року № ПУ-36083 було погоджено розмір відшкодування плати за землю, який в подальшому було змінено додатковою угодою від 29.02.2016 року № 1.
Селянське фермерське господарство “Артур”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області не погодило та не підписало додаткову угоду № 1 до договору про відшкодування плати за землю у встановленому законом порядку щодо внесення запропонованих позивачем змін.
В свою чергу, позивач не звертався до суду з позовними вимогами про зобов'язання укласти відповідну додаткову угоду в порядку, передбаченому пунктом 6.2 договору і нормами чинного законодавства України.
Також відповідач відмовився від підписання передбачених пунктом 2.2 договору актів про надані послуги, в яких зазначені вже збільшені суми відшкодування плати за землю, та листом від 23.05.2016 року № 23/1/5 відповідач запропонував позивачу розірвати договір у зв'язку із значним підвищенням ставок відшкодування сплаченої позивачем в майбутньому орендної плати за землю.
Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
За умовами статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Умовами договору від 25.02.2015 року № ПУ-36083 також не було не передбачено право сторін в односторонньому порядку змінювати умови договору.
У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підписаної додаткової угоди щодо зміни розміру відшкодування позивачу платежів за оренду землю, а також рішення суду з цього приводу, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором від 25.02.2015 року №ПУ-36083 з розрахунку вартості відшкодування плати за землю у заявленому розмірі саме на підставі укладеного сторонами договору є безпідставними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства та умовам договору.
Крім того, судова колегія зазначає, що позивач не надав на вимогу місцевого господарського суду обґрунтованого розрахунку сум щомісячних орендних платежів, а також розрахунок основного боргу, із поданням відповідних доказів, тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем суду не доведений належними та допустимими доказами по справі за нормами статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України розмір фактичної заборгованості відповідача, яка існує на даний час, розміри здійснених відповідачем орендних платежів за землю для визначення сум відшкодування за договором, що визначений в якості підстави позову.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з урахуванням того, що позивач не довів ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належними засобами доказування правомірності заявлених ним позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, судовою колегією розглянуті та відхилені доводи щодо змін ставок орендних платежів та податків нормами Податкового кодексу України і тому автоматичної зміни розміру відшкодування таких платежів, оскільки в даному випадку між сторонами існують господарські правовідносини, які не підпадають під дію норм податкового законодавства України (за якими, в тому числі, і сплачує позивач плату за землю), тоді як в даному випадку застосовуються норми цивільного та господарського законодавства України.
Виходячи з вищевикладеного, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте судом за результатами дослідження усіх обставин справи. Тому, відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2017 року у справі №915/117/17 відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2017 року у справі № 915/117/17 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2017 року у справі №915/117/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_5