79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" липня 2017 р. Справа № 921/325/17-г/13
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.,
при секретарі судового засідання Коростенська О.І.,
за участю представників:
від позивача (скаржника) - Лоза В.М., Чорнобай О.І.
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Тернопільської міської громадської організації «Громадський комітет боротьби з корупцією», б/н від 07 червня 2017 року
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30 травня 2017 року (суддя Стопник С.Г.)
у справі №921/325/17-г/13
про повернення позовної заяви Тернопільської міської громадської організації «Громадський комітет боротьби з корупцією», м. Тернопіль
до відповідача Тернопільської міської ради, м. Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробудсервіс», м. Київ
про скасування рішення Тернопільської міської ради №6/35/35 від 12 липня 2013 року
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30 травня 2017 року у справі №921/325/17-г/13 повернуто позовну заяву Тернопільської міської громадської організації «Громадський комітет боротьби з корупцією» без розгляду. Поряд з тим, вказаною ухвалою і повернуто без розгляду заяву позивача про забезпечення позову.
Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не долучено до позовної заяви доказів в підтвердження викладених у позовній заяві обставин, на яких ґрунтується заявлена позовна вимога, у зв'язку з чим позовну заяву та додані до неї документи суд повернув без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.63 ГПК України. Разом з тим, в тексті ухвали суд зазначив, що позивачем не долучено до позовної заяви доказів в підтвердження наявності порушення оскаржуваним рішенням безпосередньо цивільного права або інтересу позивача, як і відсутні посилання на такі докази в тексті позовної заяви, що свідчить про недотримання позивачем вимог ст.1 ГПК України. Також суд зазначив, що законом прямо не передбачено право громадської організації здійснювати представництво в суді суспільних інтересів, а в матеріалах позовної заяви відсутні докази надання позивачу територіальною громадою спеціального доручення на здійснення дій від її імені.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Тернопільська міська громадська організація «Громадський комітет боротьби з корупцією» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30 травня 2017 року у справі №921/325/17-г/13. Зокрема, скаржник зазначає, що перелік підстав повернення позовної заяви є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню суддею. Такий перелік закріплено у ч.1 ст.63 ГПК України, і жодної підстави, зазначених у вказаній статті, суд в оскаржуваній ухвалі не навів, а лише послався на п.3 ч.1 ст.63 ГПК України. Одночасно апелянт вважає, що суд не мав права надавати будь-яку оцінку доказам, наданим позивачем, до початку розгляду справи по суті.
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 29 червня 2017 року позивачу відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, останню прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 липня 2017 року.
Представники позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили задоволити в повному обсязі: скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30 травня 2017 року у справі №921/325/17-г/13, а справу передати на розгляд суду першої інстанції.
Поряд з тим, на виконання вимог ухвали суду від 29 червня 2017 року представники позивача надали суду оригінал позовної заяви (вх.№345 від 26 травня 2017 року) з додатками, яка була повернута позивачу на підставі оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду. Разом з позовною заявою позивач надав і заяву про забезпечення позову, яка також була повернута без розгляду.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвали суду від 29 червня 2017 року (арк. арк. справи 44, 45).
Відзиви на апеляційну скаргу від відповідача та третьої особи на адресу суду не надходили.
Оскільки, явка представників відповідача та третьої особи не визнавалась обов'язковою, а останні належним чином повідомлені про судове засідання, зважаючи на строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, передбачений ч.2 ст.102 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їхньої відсутності.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в травні 2017 року Тернопільська міська громадська організація «Громадський комітет боротьби з корупцією» звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Тернопільської міської ради; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробудсервіс» про скасування рішення Тернопільської міської ради №6/35/35 від 12 липня 2013 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5678 га для обслуговування основної будівлі редакційного корпусу та нежилого приміщення виробничого корпусу за адресою: вул. Живова, 11 ТОВ «Євробудсервіс».
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30 травня 2017 року у справі №921/325/17-г/13 вказану позовну заяву Тернопільської міської громадської організації «Громадський комітет боротьби з корупцією» повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.63 ГПК України.
Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, зважаючи на наступне:
Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви визначені у ст.54 ГПК України, згідно з п.5 ч.2 якої позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Недодержання вимог ст.ст.54, 56 та п.п.2 і 3 ч.1 ст.57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Зокрема, відповідно до п.3 ч.1. ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для повернення позовної заяви є саме відсутність зазначення позивачем відповідних обставин та доказів на їх підтвердження.
Разом з тим, у п.3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи.
При цьому, п.3 ч.1 ст.63 ГПК України містить положення лише про те, що такі докази мають бути вказані у позовній заяві, а не додані до неї.
Слід зазначити, що в оскаржуваній ухвалі суд лише послався на п.3 ч.1 ст.63 ГПК України, як на підставу для повернення позовної заяви Тернопільської міської громадської організації «Громадський комітет боротьби з корупцією», однак, не зазначив конкретної підстави для повернення такої заяви, незважаючи на те, що позивачем у позовній заяві вказано обставини, на яких грунтується позовна вимога про визнання недійсним рішення міської ради та зазначено докази, що підтверджують виикладені в заяві обставини.
В той час, суд в оскаржуваній ухвалі зазначає, що позивачем не долучено до позовної заяви доказів в підтвердження наявності порушення оскаржуваним рішенням безпосередньо цивільного права або інтересу позивача, як і відсутні посилання на такі докази в тексті позовної заяви, що свідчить про недотримання позивачем вимог ст.1 ГПК України. Також суд зазначив, що законом прямо не передбачено право громадської організації здійснювати представництво в суді суспільних інтересів, а в матеріалах позовної заяви відсутні докази надання позивачу територіальною громадою спеціального доручення на здійснення дій від її імені.
Колегія суддів звертає увагу, що викладені позивачем доводи та подані ним докази, відповідно до вимог ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також створює при цьому сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Тобто відповідність викладених у позовній заяви доводів фактичним обставинам справи, наявність або відсутність порушення відповідних прав, на захист яких подано позов, має бути встановлена судом під час розгляду справи по суті, а не на стадії прийняття позовної заяви до провадження та зазначене не може слугувати підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Зважаючи на викладене, висновок суду першої інстанції про повернення без розгляду позовної заяви Тернопільської міської громадської організації «Громадський комітет боротьби з корупцією» на підставі п.3 ч.1 ст.63 ГПК України - у зв'язку з відсутністю зазначення позивачем обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, є безпідставним та не ґрунтується на правильному застосуванні відповідних норм процесуального законодавства.
З наведеного вбачається, що при винесенні ухвали про повернення без розгляду позовної заяви, суд першої інстанції вийшов за межі відповідної процесуальної дії, вдавшись в оцінку по суті викладених у позовній заяві доводів щодо наявності або відсутності порушення відповідних прав Тернопільської міської громадської організації «Громадський комітет боротьби з корупцією», на захист яких подано позов.
Згідно з п.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Враховуючи все наведене вище, беручи до уваги порушення судом першої інстанції норм процесуального права (ст.63 ГПК України), колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали Господарського суду Тернопільської області від 30 травня 2017 року у справі №921/325/17-г/13 та передачу вказаної справи на розгляд Господарського суду Тернопільської області.
Зважаючи на наведене, апеляційна скарга Тернопільської міської громадської організації «Громадський комітет боротьби з корупцією» підлягає задоволенню.
Щодо судового збору, колегія суддів зазначає наступне:
Згідно з п.4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 11113 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.
Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Тернопільської міської громадської організації «Громадський комітет боротьби з корупцією» задоволити.
Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30 травня 2017 року у справі №921/325/17-г/13 скасувати.
Справу №921/325/17-г/13 передати на розгляд Господарського суду Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повну постанову складено 13.07.2017 року.
Головуючий-суддя Якімець Г.Г.
Судді Кравчук Н.М.
Мирутенко О.Л.