Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
"13" липня 2017 р. Справа № 906/597/17
Суддя господарського суду Житомирської області Кудряшова Ю.В. ,
розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за позовом:
Малинської міської ради
до 1) Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі
2) Малинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області
3) Відділу державної виконавчої служби Малинського РУЮ
про визнання права власності та звільнення майна з під арешту
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на наступне майно:
автомобіль УАЗ 35512, легковий, зеленого кольору, днз АМ 6270 ВМ, 1988 року випуску;
автомобіль ЗІЛ-ММЗ 554, вантажний, синій, днз АМ 6271 ВМ, 1984 року випуску;
автомобіль ГА3 5314, вантажний, сірий, днз 4027 ЖИУ, 1983 року випуску;
автомобіль ГА3 3307, вантажний, сірий, днз 2622 ЖИУ, 1992 року випуску
автомобіль ЗІЛ 130, вантажний, синій, днз 4574 ЖИС, не робочий, 1992 року випуску;
автомобіль ГА3 5312, вантажний, синій, днз 4028 ЖИУ, 1990 року випуску.
А також позивач просить зняти арешт з майна, накладений відділом державної виконавчої служби Малинського РУЮ згідно акту опису та арешту майна боржника від 15.04.2016 року, а саме:
автомобіль УАЗ 35512, легковий, зеленого кольору, днз АМ 6270 ВМ, 1988 року випуску;
автомобіль ЗІЛ-ММЗ 554, вантажний, синій, днз АМ6271ВМ, 1984 року випуску;
автомобіль ГА3 5314, вантажний сірий, днз 4027 ЖИУ, 1983 року випуску;
автомобіль ГА3 3307, вантажний, сірий, днз 2622 ЖИУ, 1992 року випуску;
автомобіль ЗІЛ 130, вантажний, синій, днз 4574 ЖИС, не робочий, 1992 року випуску;
автомобіль ГА3 5312, вантажний, синій, днз 4028 ЖИУ, 1990 року випуску.
За результатами розгляду позовних матеріалів судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Згідно ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Отже, подана до суду позовна заява має бути підписана, та вчинений такий підпис повинен бути уповноважено на це особою.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Крім цього, згідно п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес, або позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою чи особою, посадове становище якої не вказано, або прокурор не зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах, або позовна заява н е п і д п и с а н а позивачем. Наявність на позовній заяві факсимільного підпису означає, що вона не підписана особою, яка має право її підписувати, і підлягає поверненню. Такі ж наслідки настають, коли в позовній заяві відсутні відомості про прізвище та посаду керівника юридичної особи або до позовної заяви не додано належні документи на підтвердження повноважень особи, що підписала цю заяву як представник позивача в господарському суді (частини третя-шоста статті 28 ГПК), і на ці документи немає посилання в заяві.
Позовна заява Малинської міської ради взагалі не містить підпису уповноваженої особи, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Водночас відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Позовна заява містить дві вимоги майнову (визнання права власності на майно) та немайнову (зняття арешту з майна).
Згідно вимог ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України" встановлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.
Таким чином, розмір судового збору за вимогу немайнового характеру становить 1600,00 грн.
Разом з тим слід взяти до уваги пункт 2.2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013, який передбачає, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК).
Отже розмір судового збору за майнову вимогу повинен становити 1,5 відсотка ціни позову (вартості автомобілів), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України не подання доказів сплати судового збору у встановленому розмірі є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду.
Також пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Як випливає з вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Вимоги до оформлення опису вкладення визначені Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку від 05.03.2009 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.п. 59, 61 вищевказаної постанови внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
З вищенаведеного вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
До позовної заяви позивачем не додано докази відправлення відповідачам позовної заяви та доданих до неї документів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, господарський суд, -
Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.
Додаток на 36аркушах.
Суддя Кудряшова Ю.В.
Друк:
1 - в справу;
2 - позивачу (рек.)