Справа № 750/4354/17
Провадження № 2-а/750/713/17
13 липня 2017 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Коверзнева В. О.,
з участю: секретаря судового засідання Мачачі І. П.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні та скасування постанови державного виконавця,
04.05.2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання старшого державного виконавця Назаренко М. Б. закінчити виконавче провадження № 53441461 та про скасування постанови від 13.04.2017 року (виконавче провадження № 53441461) про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 107 грн 30 коп.
В обґрунтування позову зазначив, що постанова про стягнення витрат виконавчого провадження є необґрунтованою, а фактичне здійснення витрат по виконавчому провадженню № 51793642 відповідачем документально не підтверджено. Крім того, на думку позивача, відповідач не має повноважень на виконання рішень про стягнення коштів з державних органів, які повинні виконуватися органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Позивач також стверджує, що фактично судове рішення було ним виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, що взагалі виключає можливість здійснення відповідачем виконавчих дій.
Сторони в судове засідання не з'явилися, при цьому надіслали клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності. В запереченнях проти позову відповідач зазначив, що матеріали виконавчого провадження № 53441461 містять підтвердження здійснених витрат, які стягнуто з позивача, при цьому останній, як сторона виконавчого провадження, має можливість ознайомитися з цими матеріалами.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова зобов'язано позивача здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 371 Закону України «Про державну службу», починаючи з 01.05.2016 року. На підставі цієї постанови, за заявою стягувача 14.02.2017 року судом було видано виконавчий лист № 750/1048/16, який пред'явлено стягувачем для примусового виконання відповідачу.
Як убачається з матеріалів справи, 13.04.2017 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 винесла постанову про завершення виконавчого провадження № 53441461, а також постанову про стягнення з позивача як боржника у виконавчому провадженні № 53441461 витрат виконавчого провадження в розмірі 107 грн 30 коп.
Відповідно до 42 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон) витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, є витратами виконавчого провадження і відшкодовуються за рахунок боржника; розмір витрат виконавчого провадження встановлюється Міністерством юстиції України.
За приписом частини першої статті 45 Закону витрати виконавчого провадження компенсуються у другу чергу після повернення стягувачу авансового внеску на організацію та проведення виконавчих дій.
Позивачем не надано суду доказів добровільного виконання постанови суду без участі відповідача, а тому винесена відповідачем постанова є такою, що ґрунтується на Законі.
Мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить детальний розрахунок здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5, при цьому Закон не покладає на державного або приватного виконавця обов'язок документально фіксувати здійснення всіх витрат виконавчого провадження та надсилати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження.
Посилання позивача на відсутність у відповідача компетенції на виконання вказаної постанови суд не бере до уваги, оскільки позивачем не доведено факт звернення цієї постанови до виконання за рахунок коштів Державного бюджету України.
За таких обставин, пред'явлений позов є безпідставним, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 158 - 163, 181 КАС України, суд
у задоволенні позову Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні та скасування постанови державного виконавця відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення, в порядку встановленому статтею 186 КАС України.
Суддя В. О. Коверзнев