донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.07.2017 справа №905/632/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 - довіреність №2040 від 25.10.16р. Не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця”, м.Дніпро
на рішення господарського суду Донецької області
від18.05.2017р. (повний текст рішення підписано 23.05.2017р.)
у справі№ 905/632/17 (суддя Паляниця Ю.О.)
за позовом доПублічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця”, м.Дніпро Державного підприємства “Торецьквугілля”, м.Торецьк
про стягнення штрафу у розмірі 28 690,00 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.05.2017р. у справі №905/632/17 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро до Державного підприємства “Торецьквугілля”, м.Торецьк про стягнення 28 690,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній №51017267 - відмовлено у повному обсязі.
Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця”, м.Дніпро подана апеляційна скарга, відповідно до якої останнє просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що судом порушено та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо обчислення строку позовної давності, оскільки шестимісячний строк повинен обчислюватись з дати складання комерційного акту, а не з дати приймання вантажу до перевезення.
Позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи №905/632/17; розглянувши доводи апеляційної скарги; заслухавши пояснення представника позивача; перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця”, м.Дніпро та скасування рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2017р. у справі №905/632/17 з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджується та судом встановлено, що 15.09.2016р. Державне підприємство “Дзержинськвугілля” (яке на теперішній час має найменування - Державне підприємство “Торецьквугілля”) (вантажовідправник) на адресу Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”(вантажоодержувач) у вагоні №55165096 за залізничною накладною №51017267 зі станції відправлення Кривий Торець Донецької залізниці на станцію призначення Авдіївка Донецької залізниці відправило вантаж - вугілля кам'яне марки ж-жирний. За накладною маса вантажу - 68000кг., брутто - не зазначено, тари - 23700кг.
При проходженні зазначеного вагону з вантажем, на станції Павлоград- 1 Придніпровської залізниці (попутна станція) виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу, про що складено акт загальної форми від 17.09.2016р. №951. Також, в вказаному акті зазначено, що розмір штрафу на підставі ст.118,122 Статуту складає 28 690,00грн.
За змістом акту загальної форми №960 від 20.09.2016р. вбачається, що вагон №55165096 затримано на попутній станції для усунення комерційної несправності вантажовідправником.
В подальшому складено комерційний акт РА №007182п/128 від 17.09.2016р., в якому зазначено, що переважування вантажу здійснювалось 17.09.2016р. без відчеплення при повній зупинці на справних, перевірених 150 т вагонних вагах №7 станції Павлоград - 1 (повірка 16.09.2016р.); переважування відбувалось дворазово, за результатами якого виявилось, що вага брутто становить 98200 кг, тара - 23000 кг, нетто - 75200 кг, що більше ваги, зазначеної у накладній на 7200 кг та вантажопідйомності вагону на 5200 кг.
Також, згідно з вказаним комерційним актом: вантаж укатаний катком, поглиблень немає, маркування тирсою; навантаження у вагоні №55165096 нижче бортів, над 1 - 5 люками на 10 см, над 6 - 7 люками скіс 40 см. У технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті; течі та слідів течі вантажу немає. Вагон затримано для відвантаження виявленого надлишку вантажу. Начальника вантажного двору згідно з штатним розписом немає.
Після зважування надлишок вантажу на станції Павлоград 1 Придніпровської залізниці перевантажено у вагон № 67674226 та направлений за досилочною накладною № 45303856, про що також складено акт загальної форми № 961 від 20.09.2016р. Вагон № 55165096 після перевантаження надлишку відправлений за призначенням за накладною № 45174448.
По прибутті на станцію призначення у комерційному акті зроблена відмітка про те, що різниці проти даних комерційного акту не виявлено.
У підтвердження наведених обставин позивачем також надано до матеріалів справи технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (зввт) №7, що містить дані про здійснення періодичної повірки ваг.
На підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем відповідачу нарахований штраф у загальній сумі 28 690,00грн. із розрахунку: 5738,00грн. (тариф) х 5.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
Частиною 3 ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 2 Статуту залізниць України (далі - Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, Статут залізниць України визначає права, обов'язки і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту України Правила перевезення вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Як зазначено в ст. 6 Статуту, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Правилами перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. за № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України №138 від 08.06.2011р.) а саме п.1.1 розділу 4 “Правил оформлення перевізних документів”, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи “Маса вантажу, визначена відправником, кг” та “Спосіб визначення маси” заповнюється вантажовідправником. Маса вантажу згідно зі ст. 37 Статуту та п.5 “Правил приймання вантажів до перевезення”, визначається відправником.
Відповідно до додатку 3 “Правил оформлення перевізних документів” визначено, що “маса вантажу визначена відправником” заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказується маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом).
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 “Правил оформлення перевізних документів”, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесення зазначених відомостей до накладної №51017267 підтвердив представник Відповідача ОСОБА_5
Відповідно до п. 11 “Правил приймання вантажів до перевезення”, у разі зважування вантажів на вагонних вагах відправник у разі потреби провадить дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження). Для цього він повинен безпосередньо біля вагонних ваг організувати дозувальний майданчик, забезпечити його необхідним інвентарем, а при відправленні масових вантажів (вугілля, руди, цементу тощо) - додатковими механізмами для виконання дозувальних операцій в процесі зважування. Тобто, відповідач мав можливість і зобов'язаний був запобігти подібних порушень і провадити чітке зважування та вказувати у перевізних документах вірну інформацію стосовно маси вантажу.
Згідно з пунктами 5, 7 “Правил приймання вантажівдо перевезення”, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 р. за №442, та інших нормативно - правових актів. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.
Пунктом 22 “Правил видачі вантажів”, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Підставою для накладення на відправника відповідальності згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту.
Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Частиною 1 статті 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно з п. 5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
У відповідності до статей 118, 122 Статуту штраф за неправильно зазначену масу вантажу складає п'ятикратний розмір провізної плати.
Крім того, як зазначено вище, комерційним актом РА №007182п/128 від 17.09.2016р. встановлено, що завантаження виконано понад вантажопідйомність вагону на 5200 кг.
В свою чергу, згідно зі ст.ст. 1, 16 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994р. № 232 - транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях; підприємства транспорту зобов'язані забезпечувати безпеку життя і здоров'я громадян, безпеку експлуатації транспортних засобів, охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст.ст. 2, 11 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 № 273 зі змінами: залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях; діяльність залізничного транспорту як частини єдиної транспортної системи країни сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України; підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров'я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку руху поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України; безпека руху поїздів- комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.
Частиною 2 Вступу Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за N 50/1854 (далі - Правила) встановлено, що виконання Правил забезпечує злагодженість усіх ланок залізничного транспорту, чітку та безперебійну роботу залізниць і безпеку руху. Відповідно до п. 15.27. Правил забороняється ставити в поїзди, зокрема, вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність.
Тобто, невиконання вимог вказаних Правил, зокрема, завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, загрожує безпеці руху поїздів, а відтак, створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.
За таких обставин, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.
Одночасно, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про застосування наслідків пропуску строку позовної давності та відмовив у задоволенні позовних вимог встановивши, що неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу мало місце 15.09.2016р., а позов пред'явлено 17.03.2017 (з порушенням шестимісячного строку).
Проте, колегія суддів не погоджується таким висновком господарського суду з огляду на наступне.
Згідно зі ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.ст.257, 258 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, проте, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Статтею 137 Статуту залізниць України встановлено, що позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців.
Зазначений шестимісячний термін обчислюється:
а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;
б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.
Отже, ст. 137 Статуту залізниць України є спеціальною нормою законодавства, якою встановлено шестимісячний строк позовної давності для заявлення вимог про стягнення штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу.
Частиною 1 ст.251 Цивільного Кодексу України унормовано, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ст.252 Цивільного кодексу України).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 Цивільного кодексу України).
Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. (ч. 3 ст.254 Цивільного кодексу України).
В свою чергу, як зазначено вище, відповідно до ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Таким чином, саме з дати складання комерційного акту, який є підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, починається перебіг строку позовної давності.
Оскільки датою складання комерційного акту є 17.09.2016, то перебіг шестимісячного строку для пред'явлення даного позову спливає 17.03.2017.
Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця”, м.Дніпро звернулось до господарського суду з позовною заявою - 17.03.2017р., про що свідчить поштовий штемпель на конверті, в якому була надіслана позовна заява, а тому, з урахуванням спеціального строку позовної давності, у позивача наявні правові підстави для стягення з відповідача штрафу за невірно зазначену масу вантажу, що в порушення ст.43 Господарського процесуального кодексу України не було досліджено судом першої інстанції інстанцій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про правомість позовних вимог щодо стягнення з відповідача, як відправника вантажу, штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за неправильне зазначення у накладній маси вантажу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця”, м.Дніпро підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2017р. у справі № 905/632/17 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця”, м. Дніпро - задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2017 р. у справі №905/632/17 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця”, м.Дніпро до Державного підприємства “Торецьквугілля”, м.Торецьк про стягнення штрафу у розмірі 28 690,00 грн. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства “Торецьквугілля” (85200, Донецька область, м.Торецьк, вул. Дружби, 19, ЄДРПОУ 33839013) на користь Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” (49602, м. Дніпро, пр-т. ОСОБА_6, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) 28 690,00 грн. штрафу, 1 600,00грн. витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з Державного підприємства “Торецьквугілля” (85200, Донецька область, м.Торецьк, вул. Дружби, 19, ЄДРПОУ 33839013) на користь Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” (49602, м. Дніпро, пр- т. ОСОБА_6, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) 1 760,00грн. витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Марченко О.А.
Судді: Радіонова О.О.
ОСОБА_3