04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"03" липня 2017 р. Справа№ 910/1523/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Буравльова С.І.
Гаврилюка О.М.
при секретарі судового засідання Чміль Я.Є.
та представників:
від апелянта: Хлєбніков С.Г. (дов. б/н від 22.07.2016);
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-кабель" : Донченко О.Г. (дов. № ВК-458/17 від 23.12.2016);
інші представники сторін у даній справі: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"
на рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2017
у справі № 910/1523/17 (суддя: О.В. Мандриченко)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс"
організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-кабель"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс"
про виплату компенсацій за порушення майнових і авторський прав 96 000,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.04.2017 у справі № 910/1523/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2017 у справі № 910/1523/17 повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги ПП "Організація управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2017 апеляційну скаргу Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 14.06.2017.
29.05.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника апелянта надійшли пояснення.
07.06.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника апелянта надійшло клопотання про усунення неповноти дослідження обставин справи на етапі розгляду справи у місцевому суді, викликану ігноруванням судом першої інстанції 4-х клопотань щодо надання оцінки обставинам справи; пояснення щодо правильного визначення предмету позову та ключове клопотання щодо надання оцінки фактичним обставинам у справі.
12.06.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-кабель" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
14.06.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника апелянта надійшли пояснення щодо правильного визначення предмету спору і предмету судового дослідження.
У зв'язку з участю судді Пантелієнка В.О. у навчанні та перебуванням судді Остапенка О.М. у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі № 910/1523/17 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Буравльов С.І., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 апеляційну скаргу Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" прийнято до свого провадження у новому складі суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 03.07.2017.
У судовому засіданні 03.07.2017 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити оскаржуване рішення без змін.
Представник третьої особи не з'явився в судове засідання. Про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогою телекамери представником позивача було здійснено запис публічного сповіщення музичних творів, які прозвучали в рамках телевізійної передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1", що мала місце на телеканалі "Тоніс". Фіксація була проведена шляхом складання відповідного акту фіксації та проведенням відеозапису використання музичних творів.
Позивач вказує на те, що всі музичні твори, публічне сповіщення яких мало місце на каналі "Тоніс" та відповідно ретрансляцію яких (повторне публічне сповіщення) здійснив відповідач, ідентифіковані ПО ОКУАСП і зазначені в акті фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного сповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_2 №04/09/2016-1.
За результатами проведених представником ПО ОКУАСП дій була проведена перевірка на предмет наявності прав на використані відповідачем музичні твори у правовласників, правами яких управляє ПО ОКУАСП. Внаслідок зазначеної перевірки було виявлено, що майнові авторські права на музичний твір: "ІНФОРМАЦІЯ_3" (виконавець - ОСОБА_6), належать та належали під час проведення фіксації ТОВ "Мун рекордс". Зазначене позивач підтверджує наявністю у ТОВ "Мун Рекордс" договору про передачу авторських і суміжних прав №26/04/12 з Громадянкою України ОСОБА_6 від 26.04.2012 (надалі також - договір про передачу прав) та додатку №15 до нього.
Відповідно до п. 2.1. зазначеного вище договору про передачу прав позивачу належать майнові авторські права на твір "ІНФОРМАЦІЯ_3" (виконавець - ОСОБА_6). Територія - всі країни світу. Строк з 06.08.2014 по 06.08.2017.
Обґрунтовуючи свої вимоги, ПО ОКУАСП зазначає, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Воля кабель" безпосередньо здійснювало повторне публічне сповіщення (ретрансляцію) телевізійної програми "ІНФОРМАЦІЯ_1", у який було включено музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_3" (виконавець - ОСОБА_6) без дозволу правовласника, не уклавши з жодною організацією колективного управління майновими авторськими та суміжними правами договору про виплату авторської винагороди, таке публічне сповіщення є неправомірним та порушує майнові авторські права позивача, а тому просить стягнути з винної особи компенсацію в розмірі 96 000, 00 грн.
До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
У пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
Згідно п. 3 ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що враховуючи приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.
2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
Як зазначено вище, на підтвердження факту використання відповідачем музичного твору, позивачем за допомогою телекамери ІНФОРМАЦІЯ_2 було здійснено запис телевізійної передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка транслювалася на телеканалі "Тоніс", доступ до трансляції якої було отримано від відповідача - ТОВ "Воля-кабель", як від провайдера.
У процесі провадження у справі судовою колегією здійснено дослідження наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, відеозапису фіксації факту порушення відповідачем авторських прав на публічне сповіщення, та встановлено наступне.
Так, при перегляді відеозапису, вбачається увімкнений телевізор в режимі "Відео". Після увімкнення ТВ-тюнера, на якому загорається сигнал вмикання, на екрані телевізора з'явилось повідомлення "Предупреждение карта не вставлена". У ТВ-тюнер була вставлена картка "Воля Premium TV" серійний номер 013 7252 7686, після чого на екрані телевізора з'явилась трансляція телеканалу "Тоніс". Далі у списку каналів було здійснено пошук та ввімкнено телеканал "Тоніс" (під номером 134). На цьому каналі транслювалась телевізійна програма "ІНФОРМАЦІЯ_1".
В акті фіксації від ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначено, що при перегляді відеозапису ретрансляції телевізійної передачі "ІНФОРМАЦІЯ_1" зафіксовано використання, зокрема, музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_3" (виконавець - ОСОБА_6).
Як встановлено ч. 1 ст. 1 Закону України "Про телебачення та радіомовлення" ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.
Згідно ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
Статтею 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права", автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.
Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
Згідно ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема: - відтворення творів; - публічне виконання і публічне сповіщення творів; - будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення.
Частиною 1 ст. 440 Цивільного кодексу України встановлено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: - право на використання твору; - виключне право дозволяти використання твору; - право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; - інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом України, законом чи договором (ст. 431 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Ліцензії серії НР № 00097-п від 25.09.2013, виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель" є провайдером програмної послуги. Згідно додатку до вказаної вище Ліцензії, затверджено перелік програм універсальної програмної послуги, до якого, зокрема, включено програму ТОВ "Телеканал "Тоніс".
Так, у пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначено, що ретрансляція провайдерами телерадіопрограм та передач мовлення є їх повторним публічним сповіщенням, а тому обов'язковим є одержання відповідної згоди суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на використання твору, виконання, фонограми, відеограми та виплата винагороди відповідним суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав (статті 15, 35, 36, 39, 40, 43 Закону N 3792-XII).
На підтвердження права на ретрансляцію телеканалу "Тоніс", відповідачем надано договір від 01.10.2012 № 04-10/12-ТОНІС, укладений останнім з Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеканал "ТОНІС", умовами якого передбачено, що компанія (Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеканал "ТОНІС") надає Провайдеру (Товариство з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель") право на ретрансляцію Програми (сукупність телепередач (радіопередач), включаючи рекламні блоки, яка має постійну назву і транслюється за певною сіткою як єдине ціле під вихідними даними «tonis») у цифровому і аналоговому форматі.
Відповідно до пункту 2.1. договору компанія гарантує провайдеру, що має необхідні ліцензії та дозволи, які дають можливість укладати цей Договір; їй належать всі авторські і суміжні права на Програму(ми), а також її складові частини, та що нею дотримано мангових прав авторів, а також власників суміжних прав щодо об'єктів інтелектуальної власності, включених в Програму(ми); всі платежі та відрахування, які згідно із законодавством зобов'язана здійснити Компанія, здійснено; платежі на користь Компанії, передбачені цим договором є остаточними.
Окрім цього, пунктами 5.1. та 5.3 договору передбачено, що компанія зобов'язується самостійно і за свій рахунок відповідати (шляхом сплати відповідних коштів або надання інших видів компенсації) по всіх можливих майнових або немайнових претензіях, позовах до провайдера з боку правоволодільців.
Крім того, в матеріалах справи наявна укладена між ТОВ "Телеканал "Тоніс" (ліцензіатом) та ОСОБА_7 (ліцензіаром) ліцензійна угода №114-B/BMF4 від 15.12.2014, відповідно до пункту 2.1. та пункту 1 додаткової угоди №1 від 15.12.2014 до якої ліцензіар передає ліцензіату невиключну ліцензію на використання Твору - ІНФОРМАЦІЯ_1 (частини 1 та 2) на ТБ території (території України), в строк і способом згідно умовам і визначенням даної угоди.
Під використанням твору відповідно до пункту 1.1.5. Угоди розуміється професійна діяльність ліцензіата, яка полягає в публічному сповіщенні твору будь-яким способом мовлення (ефірного, супутникового, кабельного та мережі Інтернет) на території ТБ.
Згідно пункту 3.1. угоди ліцензіат має право: здійснювати публічне сповіщення в послідовності оригіналу й додержуватись порядку титрів і фірмових знаків у тому вигляді, в якому вони записані на цифровому носії або передані через засоби Інтернет; включати твори та/або уривки до складу передач власного виробництва.
В той же час відповідно до пунктів 5.2., 5.3., 5.7., 5.8. угоди ліцензіар гарантує:
- наявність у нього усіх передбачених чинним законодавством України майнових прав інтелектуальної власності стосовно Творів, що надаються ним згідно умов Угоди;
- що на момент підписання даної Угоди надаючи права Ліцензіатові, він не порушує авторських і суміжних прав третіх осіб;
- що трансляція Ліцензіатом наданих йому Ліцензіаром Творів не потягне виникнення у Ліцензіата зобов'язань щодо сплати будь-яких платежів третім
особам, в тому числі, але не обмежуючись, за використання об'єктів права інтелектуальної власності;
- що твори не містять будь-яких матеріалів, що порушують права інтелектуальної власності третіх осіб, та його зміст відповідає вимогам чинного законодавства України.
Відповідно до Додаткової угоди №1 від 24.12.2015 до ліцензійної угоди від 15.12.2014 №114-B/BMF4 строк дії ліцензійної угоди подовжено до 31.12.2016.
Також у матеріалах справи наявна угода від 23.01.2014 № 23/01/27, укладена між ОСОБА_6 (правовласником) та ОСОБА_7 (артистом), відповідно до умов якої правовласник є єдиним володарем виключних майнових прав інтелектуальної власності на музичний твір з текстом з назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3" виконаний в рамках аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", надалі "Пісня".
Згідно пунктів 1.1. та 1.2. угоди правовласник надає, а артист приймає невиключні права (невиключний дозвіл, ліцензію) використовувати Пісню, в тому числі в рамках аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", без обмежень за способами (формами), територією використання на строк з дати укладення угоди до 31.12.2026 з правом передання всього чи частини обсягу прав, отриманих за Угодою, третім особам, в т.ч. - телеканалам Інтер плюс, Тоніс, M2, Перший національний, визначення умов надання здійснюється артистом самостійно.
Зокрема, артисту надаються наступні невиключні права щодо пісні:
- право опублікування, в т.ч. повторного;
- право публічної демонстрації, публічного виконання, публічного показу;
- право публічного сповіщення або ретрансляції (повторного публічного сповіщення), у тому числі зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах у передачах ефірного, супутникового телебачення або радіомовлення, а також у передачах кабельного телебачення і (або) радіомовлення чи через мережу Інтернет.
Всі права (дозволи) згідно цього розділу угоди надаються з дати укладення Угоди (пункт 1.4. Угоди), тобто з 23.01.2014.
В той же час відповідно до пункту 2.1.угоди правовласник гарантує, що:
- йому належать всі (в повному складі) виключні майнові права інтелектуальної власності (надалі - "права") на Пісню в рамках аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1";
- правовласник має право надавати артисту (з правом наступної передачі телеканалам, іншим особам) права в обсязі, що визначені цією угодою; права не передані (не належать) жодним третім особам, вільні від претензій, не оспорюються третіми особами, набуті Правовласником правомірно: надання та реалізація прав не порушить (і не може порушити) прав жодних третіх осіб: права не будуть відчужені (передані) протягом строку угоди.
Отже, підсумовуючи наведе вище, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс" договору № 04-Ю/12-ТОНІС про надання прав на ретрансляцію програми "Тоніс" від 01.10.2012, отримав право на ретрансляцію програм, зокрема телеканалу "Тоніс" у цифровому і аналоговому форматі в мережі кабельного телебачення на території України, як аудіовізуального твору, до складу якого входить спірний твір. Тобто відповідач здійснив правомірне повторне публічне сповіщення вищевказаного аудіовізуального твору, що не спростовано апелянтом.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс" гарантувало провайдеру (відповідачу), що воно є законним власником усіх прав, необхідних для ретрансляції програм відповідно до умов договору на території України. Провайдер використовує права на ретрансляцію програм на території без додаткових дозволів від третіх осіб та виплат третім особам, крім випадків, передбачених чинним законодавством України.
Разом з тим, судовою колегією встановлено, що в матеріалах справи відсутні претензії до відповідача з боку автора спірного твору. Наявний в матеріалах справи договір від 01.10.2012 № 04-Ю/12-ТОНІС про надання прав на ретрансляцію програми "Тоніс" укладений між відповідачем та третьою особою, є чинним, недійсним не визнавався. У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-кабель" про стягнення компенсації у розмірі 96 000,00 грн.
В силу ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складається з фактів - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує апеляційну скаргу.
Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставин, які на підставі належних та допустимих доказів у справі встановлені судом першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 20.04.2017 у справі № 910/1523/17. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваного рішення у даній справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2017 у справі № 910/1523/17 - без змін.
2. Справу № 910/1523/17 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписаний: 10.07.2017.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді С.І. Буравльов
О.М. Гаврилюк