10.07.2017 р. Справа№ 914/1369/17
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви: Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», м. Львів
до відповідача: Приватного виробничо-комерційного підприємства «Транспортник» в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1, м. Львів
про визнання грошових вимог та включення до проміжного ліквідаційного балансу
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Транспортник» в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 про визнання грошових вимог за кредитним договором №КР23606 від 08.10.2007р. в загальному розмірі 263583,80 (двісті шістдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят три долари США, 80 центів) та заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією в сумі 470,00грн. (чотириста сімдесят грн.) (згідно курсу НБУ долара США відносно гривні станом на 24.03.2017р. становить - 7132411,43грн. (сім мільйонів сто тридцять дві тисячі чотириста одинадцять грн. 43коп.) та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу Приватного виробничо-комерційного підприємства «Транспортник».
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України “Про судовий збір” (із змінами та доповненнями).
Згідно із ст. 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частинами 2, 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017р.” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги, а саме визнання грошових вимог за кредитним договором №КР23606 від 08.10.2007р. в загальному розмірі 263583,80 (двісті шістдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят три долари США, 80 центів) і заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією в сумі 470,00грн. (чотириста сімдесят грн.) (згідно курсу НБУ долара США відносно гривні станом на 24.03.2017р. становить - 7132411,43грн. (сім мільйонів сто тридцять дві тисячі чотириста одинадцять грн. 43коп.) та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, відтак при поданні даного позову підлягав до сплати судовий збір за кожну з вимог окремо. Позивачем до матеріалів позовної заяви в підтвердження сплати судового збору додано платіжне доручення №547766 від 30.06.2017р. на суму 1600грн. 00коп., тобто судовий збір оплачено із однієї вимоги, інших доказів в підтвердження оплати судового збору не надано. Таким чином, позивачем не представлено доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Згідно із ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. В силу п. 2, ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.
Як вбачається із долученого опису вкладення до цінного листа від 04.07.2017р. №7900512758777, позивачем на адресу відповідача надіслано лише копію позовної заяви на 3 арк., без додатків. Відтак, за даних обставин, не подано належних доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви разом із доданими до неї документами.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Cуд інформує позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» на 88 (вісімдесят восьми) аркушах повернути позивачу без розгляду.
Суддя Іванчук С.В.