номер провадження справи 33/27/17
про залишення позову без розгляду
11.07.2017 Справа № 908/1211/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Електроресурс” (юридична адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 159-А, прим. 2; адреса для листування: 69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 94/3)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Старвей” (69006, м. Запоріжжя, просп. Металургів, буд. 6)
про зобов'язання поставити товар,
Суддя Мірошниченко М.В.
Секретар судового засідання Хилько Ю.І.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю “Електроресурс”, м. Запоріжжя звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Старвей”, м. Запоріжжя поставити Товариству з обмеженою відповідальністю “Електроресурс” товар по Договору поставки № 3/11 від 07.11.2016 р., передбачений Рахунками-фактурами: № СВ-0000311 від 24.11.2016 р., № СВ-000317 від 28.11.2016 р., № СВ-000318 від 28.11.2016 р., №СВ-000321від 02.12.2016р., № СВ-000323 від 07.12.2016 р., № СВ-000324 від 08.12.2016 р., №СВ-000326 від 12.12.2016 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № 3/11 від 07.11.2016 р., позивачем, згідно виставлених відповідачем рахунків, було перераховано останньому суму 9687626,53 грн. Проте, відповідач, в порушення взятих на себе за Договором зобов'язань, щодо поставки Товару, не виконав. Посилаючись на вищевикладене, позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.06.2017 р. порушено провадження у справі № 908/1211/17, розгляд якої призначено на 27.06.2017 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.06.2017 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 11.07.2017 р.
Позивач - вимоги суду, викладені в ухвалах від 12.06.2017 р. та від 27.06.2017 р. щодо надання витребуваних судом документів не виконав. Представник позивача процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався. Натомість 22.06.2017р. в господарський суд Запорізької області надійшла заява ТОВ “Електроресурс” (вих. б/н від 22.06.2017 р.) про залишення позову без розгляду, у зв'язку з неможливістю надати витребувані судом документи. При цьому, позивач просив провести судове засідання без участі його представника. У вказаній заяві позивач також просить повернути суму сплаченого судового збору.
Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалах від 12.06.2017 р. та від 27.06.2017 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представників в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвали господарського суду: від 12.06.2017 р. та від 27.06.2017 р. направлялись на адресу позивача та відповідача, визначені в позовній заяві та в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Тобто, про час та місце судового розгляду даної справи сторони були повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
В судовому засіданні 11.07.2017р. прийнято ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, з наступних підстав.
За змістом позовної заяви, 07.11.2016 р. між ТОВ «Електроресурс» (Покупцем, позивачем у справі) та ТОВ «Старвей» (Постачальником, відповідачем у справі) було укладено Договір № 3/11 (далі - Договір), за умовами якого, Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до п. 2.1 Договору постачання товару здійснюється за узгодженим замовленням Покупця, яке він складає на підставі асортиментного переліку, запропонованого Постачальником. Остаточно узгоджені Сторонами найменування, кількість та ціна товару вказуються у видаткових (товарних) накладних, які після підписання представниками Сторін стають невід'ємною частиною цього Договору.
Дата, вказана у видаткових накладних про прийняття товару, є датою поставки товару Постачальником (п. 2.2 Договору).
Згідно із п. 2.2.1 Договору поставка партії товару вважається виконаною Постачальником в момент передачі партії товару Покупцю або названому Покупцем перевізнику.
За змістом п. 3.4 Договору Покупець здійснює оплату замовленого товару у національній валюті України на умовах попередньої оплати на пізніше 2-х банківських днів після дати, зазначеної у рахунку-фактурі.
Як зазначено в позовній заяві, згідно виставлених відповідачем рахунків-фактур: № СВ-0000311 від 24.11.2016 р. (на суму 969912,00 грн.), № СВ-0000317 від 28.11.2016 р. (на суму 2943108,36 грн.), № СВ-0000318 від 28.11.2016 р. (на суму 11493,31 грн.), № СВ-0000321 від 02.12.2016 р. (на суму 92471,66 грн.), № СВ-0000323 від 07.12.2016 р. (на суму 1839920,04 грн.), № СВ-0000324 від 08.12.2016 р. (на суму 2063017,38 грн.), № СВ-0000326 від 12.12.2016 р. (на суму 1767703,78 грн.), позивачем, в період з 08.12.2016 р. по 16.01.2017р., було перераховано відповідачу суму 9687626,53 грн.
Проте, як зазначено в позовній заяві, в порушення взятих на себе договірних зобов'язань, відповідач товар позивачу не поставив.
Згідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд зазначає, що ухвалами господарського суду від 12.06.2017 р. та від 27.06.2017р., від сторін були витребувані певні докази, в тому числі від позивача, зокрема, було витребувано: письмове пояснення щодо дійсності (недійсності) рахунків-фактур в розумінні п. 3.4. Договору від 07.11.2016 р.; докази узгодження асортименту, кількості та ціни на товар (в разі недійсності рахунків-фактур) - згідно до умови п. 3.4. Договору від 07.11.2016 р.; оригінали рахунків - фактур, Договору № 3/11 від 07.11.2016 р. та платіжних доручень про сплату коштів відповідачу - доданих до позовної заяви (для огляду); довідку про факт поставки (непоставки) відповідачем обумовленого рахунками - фактурами товару (за підписом керівника та головного бухгалтера) станом на 10.07.2017р.; довідку про платіжні банківські реквізити. Явка представника позивача була двічі визнана судом обов'язковою з метою належного дослідження усіх обставин справи, що мають істотне значення для вирішення спору.
Витребувані ухвалами господарського суду вище перелічені докази, мають істотне значення для вирішення спору, оскільки безпосередньо входять до предмету судового дослідження. Лише за наявності документального підтвердження наведених у позові доводів, є можливим для господарського суду встановити факт неправомірності дій відповідача і, відповідно, визначити обґрунтованість заявлених у позові вимог. Без наявності вказаних доказів, суд не має можливості встановити факт порушення прав позивача з боку відповідача.
Однак, вказані докази (витребувані ухвалами суду) позивачем надані не були.
Також суд зауважує, що представник позивача двічі не з'явився в засідання господарського суду, які мали місце 27.06.2017р. та 11.07.2017р. і його неявка перешкоджає розгляду справи.
Натомість, до господарського суду від позивача надійшла письмова заява, в якій він просить залишити позов без розгляду.
Вказані обставини у їх сукупності позбавляють суд можливості визначити обґрунтованість заявлених позовних вимог і повно та всебічно дослідити усі обставини справи.
Саме з огляду на вказані обставини, на виконання вимог ч. 1 ст. 43, ч.3 ст. 82 ГПК України, згідно з якими: господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності; рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, ухвалами від 12.06.2017 р. та від 27.06.2017р. і були витребувані від позивача вказані вище докази.
Також зазначеними ухвалами була визнана обов'язковою явка представника позивача.
Однак, ані до судового засідання 27.06.2017 р., ані до судового засідання 11.07.2017р. представник позивача не з'явився та позивач витребувані судом докази не представив.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналіз загальних засад господарського судочинства і порядку оцінки доказів дає підстави дійти до висновку, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення (ухвали) навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
Ненадання витребуваних судом документів (доказів) та неявка представника позивача (для надання відповідних пояснень), не надає можливості розглянути справу № 908/1211/17 по суті позовних вимог.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Згідно до п. 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;
- позивач не подав витребувані документи або не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
З огляду на викладене позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Суд додатково зазначає, що у відповідності з ч. 4 ст. 81 ГПК України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
У відповідності до ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сума 1600,00 грн. сплаченого судового збору підлягає поверненню позивачу.
Керуючись п. 5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Електроресурс”, м. Запоріжжя - залишити без розгляду.
Видати ухвалу Товариству з обмеженою відповідальністю “Електроресурс”, м. Запоріжжя про повернення із Державного бюджету України суми 1600,00 грн. судового збору сплаченого платіжним дорученням № 1579 від 12.06.2017 р.
Суддя М.В. Мірошниченко