10 липня 2017 року Справа № 922/4109/16
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіЄвсікова О.О.,
суддівГольцової Л.А.,
Кролевець О.А.,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.02.2017 (головуючий суддя Камишева Л.М., судді Пелипенко Н.М., Терещенко О.І.)
та ухвалуГосподарського суду Харківської області від 28.12.2016 (суддя Ольшанченко В.І.)
у справі№ 922/4109/16 Господарського суду Харківської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Сбербанк"
доПриватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод"
простягнення 121.739,61 доларів США,
за участю представників:
позивачаПелепецький В.Д.
відповідачане з'явився,
Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" про стягнення частини заборгованості по процентах за договором про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 у розмірі 121.739,61 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 3.430.756,78 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.12.2016 у справі №922/4109/16, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2017, задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі. Зупинено провадження у справі №922/4109/16 до вирішення пов'язаної з нею справи №922/6554/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (м. Харків) до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (м. Київ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м. Київ), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (м. Київ), та Національного банку України (м. Київ) про визнання недійсним в частині договору про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромасервіс" (м. Київ) до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (м. Київ) і Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (м. Харків), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні на першого відповідача: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м. Київ), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (м. Київ) та Національного банку України (м. Київ) про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії № 26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012.
Не погоджуючись із зазначеними ухвалою та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати, а справу передати до місцевого суду для продовження розгляду по суті.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представник відповідача не з'явився. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Предметом даного спору є вимоги про стягнення заборгованості по процентах за договором про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012.
Зупиняючи провадження у справі № 922/4109/16 до вирішення пов'язаної з нею справи №922/6554/15, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в межах справи №922/6554/15 досліджується питання щодо дійсності договору про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, на підставі якого позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення заборгованості, а тому розгляд справи № 922/4109/16 є неможливим до вирішення спору у справі №922/6554/15.
Колегія суддів вважає помилковими вказані висновки судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
За змістом даної правової норми пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК України).
Водночас під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Зі змісту оскаржуваних ухвали та постанови судів попередніх інстанцій не вбачається, яким саме чином з'ясування обставин під час розгляду справи №922/6554/15 унеможливлює розгляд позовних вимог у даній справі про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії та чому відповідні обставини не можуть бути встановлені під час розгляду справи № 922/4109/16.
З огляду на те, що предметом позову у даній справі № 922/4109/16 є стягнення заборгованості за процентами за договором про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, під час розгляду справи суд першої інстанції може самостійно встановити обставини, які розглядаються іншим судом, та надати оцінку, зокрема, дійсності договору про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012.
Необґрунтоване зупинення провадження у даній справі призводить до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Відповідно до пункту третього частини другої статті 86 ГПК України ухвала господарського суд має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.
В мотивувальній частині ухвали місцевого господарського суду не зазначено, з'ясування яких саме обставин в ході розгляду іншої справи унеможливлює розгляд даної справи, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при розгляді цієї справи. Суд апеляційної інстанції на наведене уваги також не звернув.
Крім того колегія суддів відзначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 345 ГК України правові наслідки недійсності кредитного договору, а також недійсності договору застави, яким забезпечується виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, визначаються Цивільним кодексом України.
У ст. 1057-1 ЦК України встановлено правові наслідки недійсності кредитного договору. Зокрема, у частині першій вказаної статті зазначено, що у разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.
Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів у справі підлягають скасуванню.
Зважаючи на те, що інших підстав для зупинення провадження не встановлено, справа підлягає направленню до місцевого суду для розгляду позову по суті.
Керуючись ст.ст. 49, 79, 85, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 ГПК України, суд
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.12.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2017 у справі № 922/4109/16 скасувати, а справу передати до Господарського суду Харківської області для розгляду справи по суті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" 1.600,00 грн. судових витрат за подання касаційної скарги.
Видачу наказу із зазначенням відповідних реквізитів доручити Господарському суду Харківської області.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
суддіЛ.А. Гольцова
О.А. Кролевець