11 липня 2017 року Справа № 904/2702/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Палій В.В.,
Грек Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2014 у справі № 904/2702/13 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомпублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4
простягнення 57 462, 70 грн.,
за участю представників
позивача: не з'явились,
відповідача: ОСОБА_5,
У квітні 2013 року публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 57 462, 70 грн. та вартості експертного трасологічного дослідження у розмірі 2 953, 44 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2014, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2017, позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 57 462, 70 грн. та вартість експертного трасологічного дослідження у розмірі 2 953, 44 грн.
Не погоджуючись з прийнятими рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між відкритим акціонерним товариством "ЕК Дніпрообленерго" (перейменовано у публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго") (енергопостачальником) та приватним підприємцем ОСОБА_4 (споживачем) 12.07.2005 укладено договір про постачання електричної енергії № 605171, відповідно до п. 1 якого енергопостачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками, що є його невід'ємними частинами.
За умовами договору постачання електроенергії здійснюється у торговий павільйон, розташований по АДРЕСА_1.
Працівниками позивача, в присутності представника споживача, 06.12.2010 проведено перевірку дотримання Правил користування електричною енергією на об'єкті позивача, за результатами якої складено акт про порушення № В000659.
В акті, зокрема, зазначено, що перевіркою виявлено порушення п.п. 3.2, 6.40 Правил користування електричною енергією, а саме: при ввімкненому навантаженні диск електролічильника (зав. № 060569) не обертається, покази не змінюються, внаслідок чого спожита електроенергія не обліковується.
До проведення нарахування заборгованості на підставі акта про порушення позивач направив прилад обліку електричної енергії № 060569 тип СА4-195 на експертизу, за результатами якої складено акт № 25280 від 12.01.2011, в якому зроблено висновок про те, що заниження показів лічильника здійснювалося таким чином: на коліщаті лічильного механізму є дефект, що може призвести до зупинки приладу обліку.
Крім того, за висновком експертного трасологічного дослідження № 655-11 від 23.05.2011 досліджені відтиски клейм на трьох свинцевих пломбах з приладу обліку електроенергії зав. № 060569 не відповідають відтиску клейма Держспоживстандарту, який представлений для проведення ідентифікації у якості зразка.
На засіданні комісії з розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією 29.06.2011 прийнято рішення, оформлене протоколом № 451/2, яким вирішено провести нарахування відповідачу обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії на суму 57 462, 70 грн. за період з 29.05.2009 (дата технічної перевірки засобів обліку згідно з актом про пломбування) по 07.02.2011 (усунення порушення).
Водночас нарахована вартість електричної енергії в зазначеному розмірі оплачена відповідачем не була, що стало підставою для звернення з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з їх обґрунтованості та доведеності.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції на час складання акта № В000659) правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Так, рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недооблікованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санацією.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною.
Підстави та порядок застосування санкції зазначені в Правилах користування електричною енергією (ПКЕЕ), обов'язковість застосування яких також встановлена сторонами в договорі від 12.07.2005 № 605171 про постачання електричної енергії.
Пунктом 3.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (в редакції, чинній на момент проведення перевірки та складання акта про порушення) (далі - Правила) передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Пунктом 6.41. Правил передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Згідно з п. 6.42. Правил, зокрема, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Відповідно до п. 6.40 Правил у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656 (далі - Методика).
Згідно з п. 2.2 Методики обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.
Судами обох інстанцій встановлено, що актом про порушення № В000659 від 06.12.2010, актом проведення експертизи лічильника електроенергії № 25280 від 12.01.2011, висновком експертного трасологічного дослідження № 655-11 від 23.05.2011 підтверджується втручання споживача в роботу приладу обліку.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку, що факт вчинення відповідачем правопорушення у сфері електроенергетики підтверджений належними доказами та є доведеним, а тому колегія суддів касаційної інстанції вважає, що застосування позивачем оперативно-господарської санкції до відповідача у вигляді нарахування 57 462, 70 грн. вартості недоврахованої електричної енергії є правомірним та таким, що відповідає умовам договору про постачання електричної енергії, Правилам користування електричною енергією, Методиці визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, та приписам ст.ст. 235-237 Господарського кодексу України, та як наслідок - 2 953, 44 грн. вартості експертного трасологічного дослідження.
При цьому колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що оскільки відповідач на час звернення до суду з даним позовом (04.04.2013) мав статус фізичної особи-підприємця, спір підвідомчий господарському суду, чим спростовуються доводи касаційної скарги стосовно того, що спір у справі підлягає вирішенню в місцевому загальному суді у зв'язку з припиненням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 з 07.06.2013 підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішень господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів.
Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 - без змін.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Палій В.В. Грек Б.М.