10 липня 2017 року Справа № 910/15510/16
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіЄвсікова О.О.,
суддівКролевець О.А.,
Малетича М.М.,
розглянувши касаційну скаргу Національного банку України
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 (головуючий суддя Разіна Т.І., судді Отрюх Б.В., Чорна Л.В.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 (суддя Чебикіна С.О.)
у справі№ 910/15510/16 Господарського суду міста Києва
за позовомНаціонального банку України
до1) уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "КБ "Актив-Банк" Луньо Іллі Вікторовича, 2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
за участю представників
позивачаГолєв Ю.В.,
відповідача-1Гурський Г.Ю.,
відповідача-2Башаров В.Є.,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі № 910/15510/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017, у задоволенні позову Національного банку України про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "КБ "Актив-Банк" в частині відхилення кредиторських вимог Національного банку України за нарахованими штрафами; зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Національного банку України за нарахованими штрафами у розмірі 420000,00 грн., внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Актив-Банк" в частині збільшення акцептованих вимог Національного банку України на зазначену суму (420000,00 грн.) та подати зміни на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Актив-Банк" в частині збільшення акцептованих кредиторських вимог Національного банку України на суму 420000,00 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосували норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 230, 231 ГК України. На думку скаржника, суди в повній мірі не врахували правові підстави позовних вимог, що призвело до помилкового висновку про одноразовий характер нарахування штрафу у випадку неналежного виконання зобов'язання, передбаченого договором.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, між Національним Банком України як кредитором та Публічним акціонерним товариством "ПАТ "КБ "Актив-Банк" як позичальником укладено наступні кредитні договори:
1. Кредитний договір № 11 від 04.03.2014, відповідно п 1.1 якого кредитор надає позичальнику кредит для збереження ліквідності у сумі 244000000,00 грн. на строк з 04.03.2014 по 26.02.2015 (включно);
2. Кредитний договір № 20 від 21.03.2014, відповідно до п. 1.1 якого кредитор надає позичальнику кредит для збереження ліквідності у сумі 43000000,00 грн. на строк з 21.03.2014 по 13.03.2015 (включно);
3. Кредитний договір № 30 від 03.04.2014, згідно п. 1.1 якого кредитор надає позичальнику кредит для збереження ліквідності у сумі 55400000,00 грн. на строк з 03.04.2014 по 27.03.2015 (включно).
За умовами п. п. 2.2.9 та 2.3.18 вказаних кредитних договорів № 11 від 04.03.2014, № 20 від 21.03.2014 та № 30 від 03.04.2014 у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених цим договором, кредитор має право стягнути з позичальника штраф у сумі 30000,00 грн.
На підставі постанови правління Національного банку України від 23.12.2014 №838 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Актив-банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.12.2014 № 158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Комерційний Банк "Актив-Банк" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" строком на 1 рік з 24.12.2014 по 23.12.2015 включно.
Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 223 від 17.12.2015 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк" та делегування повноважень ліквідатора" продовжено строки здійснення ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк" на один рік по 23.12.2016.
Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.
Частиною 1 ст. 49 Закону унормовано, що Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Положеннями ч. 2 ст. 45 Закону визначено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
За приписами ч. 3 ст. 45 вказаного Закону реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
Як встановлено судами, Національний банк України надіслав уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" заяву № 06-306/8123 від 16.05.2015 про кредиторські вимоги Національного банку України до ПАТ "КБ "Актив-Банк" в порядку ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". У вказаній заяві на загальну суму 333588745,68 грн. зокрема повідомлено, що заборгованість за нарахованими штрафами за кредитними договорами від 04.03.2014 № 11, від 21.03.2014 № 20, від 03.04.2014 № 30 на підставі вимог від 03.07.2014 № 06-205/11819, від 18.07.2014 № 06-104/12988, від 04.08.2014 № 06-205/13866, від 19.08.2014 № 06-104/14987 та від 02.09.2014 № 06-205/15990 складає 510000,00 грн.
Листом від 26.03.2015 № 878/03-4-1-НБ уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повідомила позивача, що відповідно до умов пп. 2.3.18 кредитних договорів від 04.03.2014 № 11, від 21.03.2014 № 20 та від 03.04.2014 заявлена у кредиторській вимозі загальна сума нарахованих штрафів у розмірі 510000,00 грн. визнана у сумі 90000,00 грн. (по 30000,00 грн. за кожним кредитним договором), оскільки умовами зазначених вище догорів не передбачена сплата штрафу за кожний окремий випадок "невиконання або неналежного виконання зобов'язань" за договором, а відтак кредиторська вимога відхилена частково у зв'язку з непідтвердженням заявленої суми нарахованих штрафів.
Згідно зі ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За приписами ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, якою передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як погоджено сторонами кредитних договорів в пунктах 2.2.9 та 2.3.18 кредитних договорів № 11 від 04.03.2014, № 20 від 21.03.2014 та № 30 від 03.04.2014, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених цим договором, з позичальника стягується штраф у сумі 30000,00 грн.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Дослідивши умови пунктів 2.2.9 та 2.3.18 укладених між сторонами кредитних договорів № 11 від 04.03.2014, № 20 від 21.03.2014 та № 30 від 03.04.2014, з яких вбачається можливість нарахування штрафу в розмірі 30000,00 грн., колегія суддів відзначає, що в них чітко і неоднозначно не визначено обов'язку позичальника сплатити штраф з прив'язкою до кожного факту (випадку) невиконання або неналежного виконання зобов'язань. А тому суди дійшли вірного висновку про правильність визначення відповідачем-1 розміру штрафів у сумі 30000,00 грн. за кожним з кредитних договорів (№11 від 04.03.2014, № 20 від 21.03.2014 та №30 від 03.04.2014) у загальному розмірі 90000,00 грн., яку відповідач-1 акцептував та включив до реєстру вимог кредиторів банку.
Виходячи із наведених норм щодо свободи договору та права сторін обирати його умови, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що укладаючи кредитні договори, сторони не визначали обов'язку позичальника сплачувати штраф за невиконання або неналежного виконання кожного певного окремого поточного зобов'язання, а визначили наслідки невиконання чи неналежного виконання зобов'язань в цілому за кожним з кредитних договорів.
Відтак суди підставно відмовили у задоволенні позовних вимог Національного банку України про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" в частині відхилення кредиторських вимог позивача за нарахованими штрафами; про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "КБ "Актив-Банк" акцептувати (визнати) кредиторські вимоги Національного Банку України за нарахованими штрафами у розмірі 420000,00 грн. та внести відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, а також у задоволенні вимог про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Актив-Банк". в частині збільшення акцептованих кредиторських вимог Національного банку України.
Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства та умов укладених кредитних договорів.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі № 910/15510/16 - без змін.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
суддіО.А. Кролевець
М.М. Малетич