Справа № 750/1582/17 Провадження № 22-ц/795/1225/2017 Головуючий у I інстанції -Карапута Л. В. Доповідач - Губар В. С.
Категорія - цивільна
29 червня 2017 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого судді - Губар В.С.,
суддів - Висоцької Н.В., Кузюри Л.В.,
секретаря судового засідання - Бивалькевич Т.В.
за участю: позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення коштів,
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5 в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.
Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_5 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення коштів відмовлено.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що 20 вересня 2016 року між сторонами був укладений договір № 11/17, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати замовнику оплатні послуги щодо підготовки до вступу до навчального закладу ОСОБА_6, а замовник зобов'язався прийняти послуги та оплатити їх у розмірі та термін, визначені договором.
Позивач в день укладення договору 20.09.2016 року здійснила оплату послуг готівкою в сумі 8700 грн., проте договірні зобов»язання відповідачем не виконані, внаслідок чого позивач не отримала візи для перебування та навчання у республіці ОСОБА_6.
Апелянт вказує, що невиконання відповідачем умов договору підтверджується відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт, а також підтверджується електронним листуванням між сторонами.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не обґрунтував, на підставі яких доказів дійшов висновку про належне виконання відповідачем умов договору.
В письмових запереченнях ОСОБА_3 просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_5, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2017 року - залишити без змін.
ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилась, про час і місце судового розгляду справи належним чином сповіщена, що документально підтверджено. Відповідно до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд вважає за можливе слухати справу без участі відповідача за участю її представника, оскільки її неявка не перешкоджає розглядові справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Статтею 1 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено наступне.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_5, посилаючись ст.ст. 16, 611, 629, 651, 865, 872 ЦК України та ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», зазначала, що відповідачем ОСОБА_3 жодні зобовязання, передбачені додатком № 2 до договору не виконані.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що строк дії договору закінчився, відповідачем виконані умови договору №11/17 про надання консультацій з пакетної послуги «Навчання в Поліцеальній школі» від 20.09.2016 року, в свою чергу- позивач 10.10.2016 року вступила на навчання до Поліцеальної школи в м. Краків республіки Польща.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду, з огляду на таке.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
У відповідності до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
А відповідно до ст.ст.57, 58 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування,
Згідно ч.3 ст.212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що 20 вересня 2016 року між ОСОБА_3 (виконавець) та ОСОБА_5
(замовник) укладений договір №11/17 про надання консультацій з пакетної послуги «Навчання в Поліцеальній школі», відповідно до умов якого замовник доручає виконавцю, а виконавець зобов'язується надати замовнику оплатні консультаційні послуги щодо підготовки до вступу до навчального закладу ОСОБА_6. ОСОБА_7 зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх у розмірі та термінах, визначених у договорі.
Навчальний заклад замовник обирає самостійно та свідомо, користуючись консультаціями відповідача.
Відтак, як встановлено апеляційним сулом, згідно п. 1 предметом Договору є оплатні послуги у формі консультацій.
Згідно з п. 7.1 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 01.10.2016 року. Продовження строку дії договору умовами договору не передбачено. (а.с.7-9).
Зазначені обставини в апеляційному суді сторони не спростовували і не заперечували.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що виконавець зобов'язаний своєчасно та якісно надавати послуги, зазначені у Додатку № 2 до цього договору.
Вказаним додатком № 2 до Договору визначено перелік послуг, що надаються виконавцем згідно з пакетною послугою «Навчання в Поліцейській Школі»:
проведення поточних усних та письмових консультацій щодо вибору навчального закладу, спеціальності, форми;
надання вичерпного переліку документів, що має надати замовник;
допомога в заповненні анкет та інших бланків, що вимагає навчальний заклад;
повна підготовка документів; переклад на польську мову;
формування остаточного пакету документів для подання в навчальний заклад;
представництво інтересів замовника та вирішення спірних питань в приймальній комісії навчального закладу на підставі довіреності, складання пакету документів у приймальну комісію;
поточне інформування замовника щодо перебігу вступної кампанії; отримання рішення та інших документів про зарахування до навчального закладу та вручення його замовнику;
консультація щодо здійснення оплати реєстраційних внесків (надання реквізитів, дотримання термінів та розмірів оплати);
консультації щодо відкриття візи відповідно до особливостей роботи регіонального консульства ОСОБА_6, а саме з питань: підготовки документів, медичного страхування, анкети, тощо; перед від'їздом на навчання замовник отримує від виконавця вичерпний перелік документів, які потрібно мати при собі на території ОСОБА_6;
надання інформації щодо варіантів транспорту міжнародного сполучення Україна - ОСОБА_6 (автобус, потяг, літак);
консультація з питань організації поселення у місті навчання на загальних підставах, а саме: перед виїздом до ОСОБА_7 отримує інформацію про гуртожиток або хостел, після письмового підтвердження вибору гуртожитку або хостелу замовником резервується гуртожиток або хостел;
у разі побажання замовником оренди іншого житла - надання конкретної інформації щодо відповідних польських агенцій нерухомості (послуги агенцій оплачуються окремо);
виконавець зобов'язується на зустріч та поселення у гуртожитку на території ОСОБА_7, підготовленого виконавцем, за умови оплати проїзду замовником до місця проживання в місті навчання.
Як встановлено судом першої інстанції, зазначені послуги надавались відповідачем з метою вступу ОСОБА_5 на навчання в Поліцеальній школі та надані в повному обсязі.
Позивачем не доведено суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду належних і допустимих доказів, які б засвідчили, які конкретно визначені у додатку № 2 до Договору послуги не були надані або надані неналежним чином позивачеві (а.с.11).
Відповідно до п. 3.1.1. договору за невиконання, несвоєчасне чи неналежне виконання умов договору , виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 2500 грн., повертає замовнику кошти сплачені за послуги виконавцю, за вирахуванням витрат, пов'язаних зі вступом до навчального закладу: переклад, кур'єрські послуги та роботу виконану під час надання консультаційних послуг згідно розрахунку виконавця.
Пунктом 3.1.2. Договору передбачено, що виконавець не відповідає, зокрема, за подання позивачем документів для оформлення та отримання візи, її відкриття та термін дії;
не відповідає за реєстрацію позивача у ОСОБА_7 та за отримання Карти тимчасового перебування у ОСОБА_7;
не відповідає за умови проживання, стан гуртожитків чи квартир.
Відповідно до ч. 1 ст. 905 ЦК України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відтак, виходячи із змісту укладених між сторонами угод, з 20.09.2016 р. по 01.10.2016 р. між сторонами існували цивільно - правові договірні правовідносини які, як убачається із змісту Договору та Додатку № 2 до Договору, зводяться до надання відповідачем позивачеві оплатних консультаційних послуг, без гарантій вступу до навчального закладу, без гарантованого візового забезпечення.
Відтак, самостійне отримання позивачем туристичної візи для поїздки у республіку ОСОБА_7 не може бути підставою для стягнення з відповідача сплачених ОСОБА_5 коштів у сумі 8700,00 грн. та штрафу у сумі 2500,00 грн.
Як встановлено апеляційним судом, Договір та додаток № 2 не передбачають таких умов, як забезпечення позивачеві проживання у комфортабельному житловому приміщенні у ОСОБА_7, а відтак доводи апелянта про поселення у гуртожиток також не є підставою для повернення сплачених за консультації коштів.
Окрім того, відповідно до умов п. 3.1.2 Договору від 20.09.2016 року виконавець не відповідає за успішність чи небажання навчатися в навчальному закладі.
З довідки № 318/PS+2017 від 12.04.2017 року Поліцеальної школи «COSINUS PLUS» м. Краків республіка Польща вбачається,що ОСОБА_5 поновила навчання у Поліцеальній школі з 01.02.2017 року.
За таких обставин, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що строк дії договору про надання консультацій закінчився, відповідачем послуги, передбачені договором, надані в повному обсязі, а тому відсутні підстави повернення грошових коштів за договором.
Рзом з тим, відповідно до положень ст.. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», на які позивач ОСОБА_5 посилається в своїй позовній заяві як на підставу позовних вимог, споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;
За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Проте, позивачем ОСОБА_5 не надано в суд першої інстанції і не представлено апеляційному суду належних і допустимих доказів на підтвердження невиконання відповідачем ОСОБА_3 зобов'язань за договором про надання консультаційних послуг, що призвело б до порушення її прав як споживача.
Апеляційний суд враховує положення ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні
умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В ході розгляду справи апеляційним судом не встановлено і в матеріалах справи відсутні дані про те, що позивач в установленому порядку оспорювала дійсність спірного договору.
Отже, укладаючи договір № 11/17 про надання консультацій з пакетної послуг «Навчання в Поліцеальній школі» від 20.09.2016 року позивач діяла свідомо та за власним волевиявленням.
Твердження апелянта про те, що відповідач зобов'язана була надати допомогу для отримання нею візи для навчання в республіці ОСОБА_7 спростовуються матеріалами справи, а саме п. 3.1.2 Договору, відповідно до якого виконавець не відповідає за перебіг процесу подачі документів на отримання візи та власне за її відкриття і термін дії.
Посилання ОСОБА_5 на відсутність складеного акту виконаних робіт не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, враховуючи те, що умовами договору складання акту виконаних робіт не передбачено.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.
Апеляційний суд не приймає до уваги надану позивачем рекламну рекламну листівку як таку, що тне є належним і допустимим доказом у розумінні ст.ст. 58,59 ЦПК України і не підтверджує невиконання відповідачем зобов»язань за укладеним сторонами договором № 11/17 від 20.09.2016 р. (а.с.7-13, 128).
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку згідно з положеннями ст. ст. 10, 58-60, 212 ЦПК України, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване та правильне по суті рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213-215 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються обов'язковою підставою для скасування законного і обґрунтованого та правильного по суті судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: