12 липня 2017 року
Справа № 808/2021/17
м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар'єроуправління»
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про скасування податкового повідомлення-рішення
Приватне акціонерне товариство «Запорізьке кар'єроуправління» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0002311401 від 09.03.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю.
Відповідно до ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
Як встановлено ч. 1 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною 2 ст. 50 КАС України передбачено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Позивачем до адміністративного позову не додано доказів своєї адміністративної процесуальної правоздатності - копії правоустановчих документів юридичної особи (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідка або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на час розгляду справи у суді тощо).
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з ч. 1. ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі - Закон № 3674-VІ) судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За приписами ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Щодо визначення характеру адміністративного позову як майнового судом враховано наступне.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
На підставі аналізу вищевикладених норм, суд дійшов висновку, що звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
З позовної заяви вбачається, що предметом оскарження є повне скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №0002311401 від 09.03.2017, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань за платежем орендна плата за землю у сумі 2 907 257,06 грн. Отже, вимога про скасування такого рішення є вимогою майнового характеру.
Таким чином, розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачем при зверненні до адміністративного суду із даним позовом становить 43 608,86 грн.
Проте, до матеріалів адміністративного позову позивачем не додано доказів сплати судового збору у визначеному законодавством розмірі.
Разом із адміністративним позовом позивачем надано суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому посилається на приписи с. 4, 8 Закону України «Про судовий збір», ст. 88 КАС України та зазначає, що враховуючи фінансове становище позивача, відсутність грошових коштів на рахунках у банківських установах, позивач наразі не має можливості здійснити сплату судового збору. Вважає, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Адміністративні суди зобов'язані забезпечити доступ до суду з неухильним дотриманням вимог Закону про судовий збір, у тому числі й щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Ураховуючи викладене, просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Приймаючи рішення про відстрочення сплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Вирішуючи такі клопотання суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору. Також стаття 88 Кодексу адміністративного судочинства України може бути застосована і до юридичних осіб (зокрема, до громадських організацій), якщо у них відсутні достатні кошти на рахунках для оплати судових витрат чи їх рух заблоковано внаслідок арешту.
При цьому, з огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, виходячи з конкретних обставин справи.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не надано суду належних доказів майнового стану, який би позбавляв можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі або відсутність достатніх коштів на рахунках позивача для оплати судових витрат, або не наведено доказів того, що на момент вирішення справи по суті на його рахунках буде достатньо коштів для оплати судового збору.
Суд також вважає за необхідне зауважити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
На підставі викладено, суд не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання та відстрочення сплати судового збору з підстав, наведених заявником.
Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду доказів своєї адміністративної процесуальної правоздатності; документу про сплату судового збору в розмірі 43 608,86 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв'язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів УК у Дніпровському/Дніпр./22030101, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача ГУДКCУ у Запорізькій області, р/р 31215206784006, код бюджетної класифікації 22030101, призначення платежу: судовий збір, код 35450335, прізвище, ініціали, ідентифікаційний код.
Керуючись ст.ст. 106, 108 КАС України, суддя
У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар'єроуправління» про звільнення від сплати судового збору відмовити
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар'єроуправління» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з урахуванням поштового перебігу до 11 серпня 2017 року
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В.Батрак