12 липня 2017 рокум. Ужгород№ 807/1424/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання Цапфел Е.О.
за участю представників
позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 03.03.2017 року)
відповідача 1: ОСОБА_2 (довіреність від 24.04.2017 року № 3)
відповідача 2: ОСОБА_3 (довіреність від 25.08.2016 року № 5-Д)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 липня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова складена в повному обсязі 13 липня 2017 року.
ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4І.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до керівника Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області ОСОБА_5, першого заступника керівника Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області ОСОБА_6, завідувача сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Управління у справах для іноземців та осіб без громадянства Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області ОСОБА_7 (ухвалою суду від 27.04.2017 року, протокольно, внесено до журналу судового засідання, замінено неналежних відповідачів - керівника ГУ ДМС України в Закарпатській області ОСОБА_5, першого заступника керівника ГУ ДМС України в Закарпатській області ОСОБА_6, завідувача сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Управління у справах для іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Закарпатській області ОСОБА_7 на належного - Головне управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області, далі - відповідач 1, ГУ ДМС України в Закарпатській області), керівника Управління Служби безпеки України в Закарпатській області ОСОБА_8 (ухвалою суду від 27.04.2017 року, протокольно, внесено до журналу судового засідання, замінено неналежного відповідача - керівника УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_8 на належного - Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, далі - відповідач 2, УСБУ в Закарпатській області), яким (після неодноразового уточнення позовних вимог, викладених у наявних в матеріалах справи заявах та клопотаннях) просить суд: скасувати рішення керівника ГУ ДМС України в Закарпатській області ОСОБА_5 від 12.07.2016 року № 5.1/7741 про відмову у видачі позивачу посвідки на проживання в Україні, у зв'язку з працевлаштуванням на ТОВ "Юридична компанія "Сибур", так як підстави, за якими звернувся позивач в ДМС Закарпаття, а не передбачають доведення ведення опозиційної правозахисної діяльності в ОСОБА_9 Федерації (підстава: працевлаштування); зобов'язати ГУ ДМС України в Закарпатській області зобов'язати відати, що про мене призначив за законом - посвідку на тимчасове перебування в Україні (дослівно); визнати незаконним Протокол про адміністративне правопорушення від 26 вересня 2016 року ПР МЗК 029360 складений співробітником ГУ ДМС в Закарпатті ОСОБА_10 і винесену на його підставі Постанову про накладення адміністративного стягнення від 26 вересня 2016 року за підписом першого заступника керівника ГУ ДМС України в Закарпатській області ОСОБА_6 через грубе порушення основних прав і свобод людини і громадянина гарантованих ст. 59 Конституції України.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач звернувся до ГУ ДМС України в Закарпатській області для тимчасової реєстрації місця проживання та 15.04.2016 року отримав паспорт зі штемпелем з даними про продовження терміну перебування в країні до 15.06.2016 року. 09.06.2016 року позивач звернувся до ГУ ДМС України в Закарпатській області для отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні та 12.07.2016 року отримав відповідь з відмовою у видачі посвідки на тимчасове перебування у зв'язку з працевлаштуванням. 26.09.2016 року співробітниками ДМС та СБУ було проведено спільний рейд з виявлення нелегальних мігрантів, вході якого затримано позивача та складено відносно нього протокол та постанову про адміністративне правопорушення та останнім отримано Рішення ДМС за № 37 про примусове видворення позивача з України. ОСОБА_4 не погоджується із винесеними протоколом, постановою та рішенням та звернувся до суду про їх оскарження.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Відповідач 1 подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначає, що на момент подачі позивачем документів на отримання посвідки на тимчасове проживання, ОСОБА_4 незаконно перебував на території України, чим порушив п.2 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання. Крім того, листом УСБУ в Закарпатській області від 22.06.2016 року № 58/2-913 звернено увагу на те, що діяльність позивача на території України може призвести до створення механізму накопичення й виведення до РФ значних сум коштів та нанесення шкоди національній безпеці України в економічній сфері. Враховуючи зазначене, 29.06.2016 року ГУ ДМС України в Закарпатській області на підставі пп. 6 п.17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання прийнято рішення про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання в Україні. Відтак, рішення ГУ ДМС України в Закарпатській області про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання приймалось з урахуванням та дослідженням всіх обставин справи і є правомірним, а вимоги позивача - незаконними та не обґрунтованими.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у письмових запереченнях проти позову.
Відповідач 2 подав письмові заперечення проти позову та вказує на те, що у ході виконання покладених на органи СБ України завдань у сфері державної безпеки України, Управлінням отримано дані, які перешкоджають подальшому перебуванню на території нашої держави гр. ОСОБА_4 Своїми діями позивач порушив Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", незаконно перебуваючи на території України після прийнятого відносно нього рішення про примусове видворення за межі України. Відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у письмових запереченнях проти позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного:
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 14.06.2016 року гр. ОСОБА_4 звернувся до ГУ ДМС України в Закарпатській області із заявою для отримання посвідки на тимчасове проживання. Рішенням ГУ ДМС України в Закарпатській області від 29.06.2016 року ОСОБА_4 відмовлено у видачі посвідки на тимчасове проживання в Україні у зв'язку із працевлаштуванням.
12.07.2016 року листом ГУ ДМС України в Закарпатській області за № 5.1/7741 повідомлено гр. ОСОБА_4 про те, що за результатами розгляду заяви позивача про отримання посвідки на тимчасове проживання у зв'язку із працевлаштуванням на ТОВ "Юридична компанія "Сибур", встановлено, що на момент звернення до ГУ ДМС України в Закарпатській області причиною приїзду в Україну позивачем вказано - втеча від переслідувань з боку російської влади та представників спеціальних служб, яка викликана участю у громадській діяльності на території РФ в якості "опозиційного правозахисника", що не знайшло свого підтвердження в ході спілкування із останнім та, враховуючи викладене, ГУ ДМС України в Закарпатській області прийнято рішення про відмову в отриманні посвідки на тимчасове проживання.
В подальшому, за результатами розгляду Департаментом у справах іноземців та осіб без громадянства, скарги гр. ОСОБА_4 щодо відмови у видачі посвідки на тимчасове проживання у зв'язку із працевлаштуванням, ДМС України направлено лист до ГУ ДМС України в Закарпатській області та зазначено про те, що за результатами розгляду встановлено правомірність прийняття рішення про відмову у видачі посвідки відповідно до підпункту 6 пункту 17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою КМУ від 28.03.2012 року № 251, оскільки, заявник незаконно перебував на території України на момент подачі документів. Одночасно вказано на те, що повідомлення про відмову у видачі посвідки на тимчасове проживання гр. ОСОБА_4 від 12.07.2016 року № 5.1/7741 викладено у некоректній формі, з посиланням на інформацію, викладену у матеріалах УСБУ в Закарпатській області, яка зазначена без посилання на ініціатора та не відповідає загальному контексту повідомленні.
Частиною 1 статті 26 Конституції та статтею 3 Закону № 3773 визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і .громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Згідно пункту 7 статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 року № 3773 (Далі - Закон № 3773) - Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах - це іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Відповідно до вимог пункту 2 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року № 251 (далі Порядок оформлення) заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання.
Законність підстав перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначається положеннями Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 р. № 150, Порядку тимчасового обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим та порядком в'їзду, затвердженого наказом МВС України від 20.07.2015 року № 884.
Відповідно до вказаних нормативно-правових актів громадяни держав з безвізовим порядком в'їзду (у тому числі громадяни ОСОБА_9 Федерації) можуть тимчасово перебувати на території України не більше як 90 днів протягом 180 днів.
Як встановлено судом, 14.06.2016 року позивач звернувся до ГУ ДМС України в Закарпатській області із заявою для отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні.
Згідно пункту 11 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, за результатами розгляду заяви протягом семи днів (для оформлення посвідки на постійне проживання) або не більш як 15 днів (для оформлення посвідки на тимчасове проживання) з дня подання всіх визначених цим Порядком документів приймається рішення про видачу або відмову у видачі посвідки, яке затверджується Головою ДМС, а у разі його відсутності - заступником Голови ДМС чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником. У заяві робиться відмітка про прийняте рішення або зазначаються причини відмови у видачі посвідки.
Під час розгляду документів поданих для оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України встановлено, що позивач в останнє в'їхав на територію України 09.06.2016 року. До цього часу перебував на території України з 11.12.2015 року. Таким чином загальний строк перебування на території України протягом 180 днів на момент останнього в'їзду та подачі документів на отримання посвідки на тимчасове проживання становив 182 дня. Вказане свідчить про незаконність перебування на території України.
Таким чином, на момент подачі позивачем документів на отримання посвідки на тимчасове проживання, ОСОБА_4 незаконно перебував на території України, чим порушив пункт 2 Порядку оформлення.
Враховуючи наведене, 29.06.2016 року ГУ ДМС України в Закарпатській області правомірно прийнято рішення про відмову у видачі посвідки гр. ОСОБА_4 на тимчасове проживання у зв'язку із працевлаштуванням відповідно до підпункту 6 пункту 17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою КМУ від 28.03.2012 року № 251
26.09.2016 року у ході проведення профілактичних заходів щодо нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері у м. Ужгороді по вул. Підградській був виявлений громадянин ОСОБА_9 Федерації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з документом, який посвідчує особу, а саме - паспортом громадянина ОСОБА_9 Федерації 65 №3762733, виданим 19.10.2015 року, що зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення від 26.09.2016 р.
Постановою першого заступника начальника ГУ ДМС України в Закарпатській області від 26.09.2016 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП, за порушення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме - проживання на території України з порушенням правил перебування, тобто ухиляння від виїзду з України після закінчення терміну перебування, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн.
Відповідно до ст.254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: уповноважені на те посадові особи, зокрема, територіальних органів і територіальних підрозділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб (частина четверта статті 185).
У відповідності до ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті - тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи наведене, ГУ ДМС України в Закарпатській області у відповідності до вимог чинного законодавства, за наслідками встановленого вчинення громадянином ОСОБА_9 Федерації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 правопорушення, складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП, за порушення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
26.09.2016 року завідувачем сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Закарпатській області прийнято рішення про примусове повернення за межі України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, затверджене першим заступником начальника Головного управління ДМС України в Закарпатській області із зобов'язанням ОСОБА_4 покинути територію України у термін до 28.09.2016 року. Про вказане рішення було повідомлено ОСОБА_4, що підтверджується його підписом.
У зв'язку з невиконанням гр. ОСОБА_4 рішення про примусове повернення, та відсутністю будь-яких звернень до органів та підрозділів міграційної служби із заявою та документами необхідними для вирішення питання про продовження строку перебування, ГУ ДМС України в Закарпатській області звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з адміністративним позовом до громадянина ОСОБА_9 Федерації, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі України.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (справа № 308/10291/16-а, головуюча - суддя Бенца К.К.) задоволено позовні вимоги ГУ ДМС України в Закарпатській області та прийнято рішення про видворення громадянина РФ ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі території України в примусовому порядку (рішення набуло законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2017 року.).
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи законодавчі вимоги, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість рішення ГУ ДМС України в Закарпатській області про примусове повернення за межі України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність оскарженого рішення про відмову у видачі посвідки гр. ОСОБА_4 на тимчасове проживання у зв'язку із працевлаштуванням, законність протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, а також рішення ГУ ДМС України в Закарпатській області про примусове повернення за межі України ОСОБА_4, позовні вимоги щодо визнання вказаних рішень протиправним та їх скасування не підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 52, 71, 72, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.
2. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання її копії (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя ОСОБА_11