12 липня 2017 року м. Житомир справа № 806/1768/17
категорія 2.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання повторно розглянути клопотання від 21.03.2017 року,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неналежного розгляду клопотання від 21.03.2017 року ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки площею для сінокосіння 23.00 га на території Брусилівської селищної ради Брусилівського району (бувшої Приворитської сільської ради);
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 21.03.2017 року на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для сінокосіння площею 23.0 га на території Брусилівської селищної ради Брусилівського району (бувшої Приворитської сільської ради) та прийняти рішення згідно законодавства.
В обґрунтування позову зазначає, що інформація відділу у Брусилівському районі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Житомирській області, яка зазначена в листі від 18.04.2017 року не відповідає дійсності, згідно графічних матеріалів дані земельні ділянки станом на 01.10.2014 року (розпаювання закінчено) дані земельні ділянки перебувають у державній власності.
Позивач, згідно заяви, просив справу розглянути в письмовому провадженні (а.с. 9).
Відповідач подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, згідно поданих письмових заперечень на позов (а.с. 12-14) просить відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що відмова є цілком вмотивованою, оскільки містить чітке та обґрунтоване посилання на обставини за яких відповідач позбавлений можливості розглянути клопотання позивача позитивно.
Враховуючи, що прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду належним чином, потреба заслуховувати свідків чи експертів відсутня, справа розглядається у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Проаналізувавши дослідженні докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням від 21.03.2017 року (а.с. 5) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 23 га з земель запасу розташованих за межами населених пунктів Брусилівської селищної об'єднаної територіальної громади (бувшої Приворотської сільської ради Брусилівського району Житомирської області).
Розглянувши вказане клопотання, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листом від 18.04.2017 року за вих. № Г-4398/0-4016/6-17 (а.с.6) повідомило позивачу, що не в змозі позитивно задовольнити його заяву, так як на вказані у клопотанні земельні ділянки знаходяться земельні частки паї.
ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Житомирській області від 18.04.2017 року за вих. № Г-4398/0-4016/6-17 суд розцінює як відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки за його клопотанням від 21.03.2017 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України).
Згідно зі ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Частиною другою статті 123 Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частиною 4 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, підстава відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою підтверджується довідкою відділу у Брусилівському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області (а.с. 21-22), з якої встановлено, що частина земельної ділянки, яку зазначив позивач, відноситься до земель приватної власності, земельної частки пай, і як наслідок не можливо надати позивачу запитуваний дозвіл, оскільки наданні таких дозволів відповідачем можливе лише щодо земель державної власності.
Щодо посилання позивача на графічні матеріали (а.с.7), відповідно до яких дані земельні ділянки станом на 01.10.2014 перебувають у державній власності, то суд його до уваги не приймає, оскільки воно спростовується інформацією, отриманою відповідачем станом на момент розгляду клопотання ОСОБА_1
Суд також не приймає до уваги твердження позивача про протиправну бездіяльність ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неналежного розгляду його клопотання, так як клопотання позивача було розглянуте у встановлений законом строк і за результатами розгляду якого було прийнято рішення про відмову у наданні дозволу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.М. Семенюк