12 липня 2017 року Житомир справа № 806/1598/17
категорія 2.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Капинос О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання дій неправомірними, зобов'язання надати повну та достовірну інформацію на звернення від 10.05.2017 року,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати неправомірними дії (бездіяльність) Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України в частині ненадання повної та недостовірної інформації на звернення від 10.05.2017;
- зобов"язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України надати повну та достовірну інформацію на звернення від 10.05.2017.
Позивач вказує, що відповідач інформацію на його звернення не надають, діють неправомірно та проявляють неправомірну бездіяльність, яка полягає в невиконанні вимог Законів України "Про інформацію" та "Про звернення громадян".
Позивач направив на адресу суду електронною поштою заяву, у якій просив здійснювати розгляд справи за його відсутності та відсутності його представника.
Представник відповідача подав до суду заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні позову, справу просив розглянути за його відсутності. Зазначає, що відповідач виконав свій обов"язок щодо надання відповіді на звернення ОСОБА_1, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
У відповідності до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на таке.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України із зверненням від 10.05.2017, в якому просив повідомити:
- чи відома вам інформація, що підлеглі вам співробітники поліції ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вступили в неправомірний зв"язок з гр.ОСОБА_4 (паспорт серії ВМ №289782, виданий Богунським РВУ МВС в Житомирській області 28.01.1997);
- чи уповноважили співробітники поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 гр.ОСОБА_4 представляти інтереси співробітників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3;
- що спільного у підлеглого вам співробітника поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з гр.ОСОБА_4, який приймав участь у злочинному відчуженні нерухомого майна у громадян, в подальшому втік та здійснює послуги співробітникам поліції (інформація інформаційного центру ГУ НП та Житомирського ВП в Житомирській області);
- чи відома вам інформація, що підлеглий вам співробітник поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 з гр. ОСОБА_5, займається вимаганням коштів у громадян;
- чи уповноважили співробітники поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 гр. ОСОБА_5, представляти інтереси співробітників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в правоохоронних органах;
- що спільного у підлеглого вам співробітника поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з гр. ОСОБА_5, яка приймала участь у розповсюдженні наркотичних засобів (інформація інформаційного центру ГУ НП та Черняхівського ВП в Житомирській області)".
Вказане звернення від 10.05.2017 було направлене поштою на адресу відповідача.
Позивач стверджує, що не отримав відповіді на своє звернення, тому звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. (ст.2 Закону)
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ст.15 вказаного Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Згідно ст.19 Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. (ст.20 Закону)
Отже, чинним законодавством закріплений прямий обов"язок органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об"єднань громадян надати належну та обґрунтовану відповідь на звернення громадян у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 11.05.2017 направив на адресу відповідача звернення датоване 10.05.2017.
Вказане звернення, надійшло на адресу Департаменту 17.05.2017, що відповідачем не заперечується.
Позивач стверджує, що не отримав інформації на своє звернення від 10.05.2017.
Водночас, представник відповідача у своїх запереченнях посилається на те, що 17.05.2017 звернення позивача було направлено за належністю до Житомирського управління ДВНБ НП України, отже дії відповідача є правомірними.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 17.05.2017 листом ДВБН НП України за вих.№Г-553/42-11/04-2017 звернення громадянина ОСОБА_1 було направлено для розгляду начальнику Житомирського управління ДВБ НП України з вимогою у межах компетенції внутрішньої безпеки провести ретельну перевірку.
Тобто, звернення позивача було направлено за належністю.
Однак, відповідно до ч.3 ст.7 зазначеного Закону, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
В контексті наведеного суд відмічає, що якщо питання порушені у зверненні не входять до повноважень того органу, якому воно адресоване, таке звернення в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав таке звернення.
Отже, відповідачем у визначені строки та у відповідності до чинного законодавства направлено звернення позивача за належністю.
Водночас, доказів того, що позивача письмового було повідомлено про те, що його звернення було направлено за належністю, як того передбачає ч.3 ст.7 Закону, тобто про результати розгляду цього звернення, у матеріалах справи не міститься.
Тобто, позивач про даний факт повідомлений не був.
Таким чином, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненадання позивачу відповіді про результати розгляду його звернення від 10.05.2017, як це передбачено ч.3 ст.7 Закону.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України в частині не надання позивачу відповіді про результати розгляду його звернення від 10.05.2017 та зобов"язання надати позивачу відповіді про результати розгляу його звернення від 10.05.2017.
Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України ,
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України в частині не надання ОСОБА_1 відповіді про результати розгляду на його звернення від 10.05.2017.
Зобов"язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України надати ОСОБА_1 відповідь про результати розгляду його звернення від 10.05.2017.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Капинос