Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у звільненні від сплати судового збору
12 липня 2017 р. Справа №805/2497/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Арестова Л.В., розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору у справі за позовом Донецького міжрайонного управління водного господарства від оплати судового збору до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Донецьке міжрайонне управління водного господарства звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 19 липня 2016 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.
Відповідно до ч. 3 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим ст. 106 КАС України.
Згідно з ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
У позовній заяві, крім іншого, позивачем викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що управління не має коштів на сплату судового збору, воно є бюджетною установою, що фінансується з державного бюджету, його кошторисом не передбачено видатків на сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Дослідивши клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору суд дійшов висновку про необхідність відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.
Суд зауважує, що лише саме твердження позивача про відсутність коштів на сплату судового збору не є достатнім доказом для прийняття рішення про звільнення від його сплати.
Слід зазначити, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, відповідає встановленим ст. 129 Конституції України основним засадам судочинства, а саме: рівності усіх учасників судового процесу перед законам і судом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір”, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, є підстави для зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати.
Позивачем не надано достатньо доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору.
У якості єдиних доказів неможливості сплати судового збору позивачем надано плани асигнувань на 2016, 2017 року (кошториси), у яких, за його посиланнями не передбачено видатків на сплату судового збору.
Разом із цим суддя зауважує, що вказані документи містять графу «інші видатки», де на 2016 рік передбачено 25 000,00 грн, а на 2017 рік - 27 000,00 грн.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Крім цього, постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” доведено до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір”, якою у розділі «Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати» зазначено, що обмежене фінансування бюджетних установ не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволені клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 11, 88, 160, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатом розгляду справи.
Суддя Арестова Л.В.