243/4321/17
Справа № 2-а/243/227/2017
12 липня 2017 р. Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Гусинський М.О.,
при секретарі Мірошниченко В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі № 12 суду у м. Слов'янську в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
11.05.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду із позовом в порядку адміністративного провадження до Слов'янського ОУПФУ в Донецькій області про визнання бездіяльність протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, обґрунтовуючи свої вимоги наступним: вона є пенсіонером за віком та перебуває на обліку у відповідача. По березень 2017р. отримувала пенсію шляхом нарахування її на рахунок в АТ «Ощадбанк», але відповідач з квітня 2017 року припинив їй виплачувати пенсію. У травні 2017 року вона отримала електронне пенсійне посвідчення у відділенні АТ «Ощадбанк», про що повідомила відповідача. Для подальшого отримання пенсії вона здійснила усі необхідні заходи, але пенсію їй так і не нарахували. В УСЗН Слов'янської районної державної адміністрації підтвердили, що іі довідка про взяття на облік іі як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України дійсна, чому не здійснюється виплата пенсії у СОУПФУ їй ніхто пояснити не може. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує її конституційні права. Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003р. передбачене право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Статтею 4 цього Закону встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на ОСОБА_2 України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення,… а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні. Статтями 4,5 цього закону визначені складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні та зазначено, що саме цій закон регулює відносини, яки виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Підстави для припинення виплати пенсії передбачені ч. 1 ст. 49 вказаного закону: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом. Перелік є вичерпним. Вважає, що відповідач, припиняючи виплату пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України, оскільки об'єктивно не існувало підстав для такого припинення, так, як строк дії виданої йому довідки не обмежений. Посилаючись на судову практику України просить суд визнати протиправною бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати їй пенсії з квітня 2017 року та зобов'язати Слов'янське ОУПФУ Донецької області поновити їй нарахування та виплату пенсії та сплатити заборгованість за період, починаючи з квітня 2017 року.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, але надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_3 ОУПФУ ОСОБА_4 надала письмові заперечення, з яких слідує, що Слов'янське ОУПФУ позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та заперечує проти їх задоволення з наступного: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 24.09.2014 року звернулася до Слов'янського ОУПФУ Донецької області із заявою про запит пенсійної справи з УПФУ м. Горлівка Донецької області та прийняття її на облік по матеріалам пенсійної справи. Розпорядженням Слов'янського ОУПФУ Донецької області від 08.10.2014р. ОСОБА_1 взято на облік та одночасно нараховано суму заборгованості з 01.08.2014 року. На підставі рішення Управління «Про припинення нарахування та виплати пенсії» від 24.03.2017р. нарахування та виплати пенсії за о/р № 826293 ОСОБА_1 з 25.03.2017 року припинені.
Статтею 49 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. Так, виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФ або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
Поновлення виплати здійснюється за рішенням територіального органу ПФ протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною 3 ст. 35 та ст. 46 цього Закону. Як вбачається із наведеної норми, перелік підстав для припинення виплати пенсії не є вичерпними та може врегульовуватись іншими нормативно - правовими актами. Згідно п. 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (зі змінами) від 15.04.2014 року, виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсії та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюється в порядку, визначеному ОСОБА_5 міністрів України. Проведення соціальних виплат особам в районах проведення антитерористичної операції здійснюється з урахуванням наступних нормативно - правових актів: постанови КМУ «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» № 506 від 01.10.2014 року «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» № 637 від 05.11.2014 року та Постанови «ОСОБА_3 питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам та організаціям Донецької області № 595 від 07.11.2014 року, Постановою КМУ № 365 «ОСОБА_3 питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Вказаними підзаконними нормативно - правовими актами передбачені підстави для припинення фінансування з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування органів державної влади на тимчасово неконтрольованій території Донецької та Луганської областей, переміщення осіб з району проведення антитерористичної операції, взяття їх на облік та проведення всіх соціальних виплат на контрольованій території виключно за фактичним місцем проживання (перебування). Так підпунктом 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного місця проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ №365 від 08.06.2016р. визначено підстави припинення соціальних виплат, серед яких і отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС,СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Таким чином, припиняючи виплату пенсії позивачу, Управління діяло на виконання вимог постанов ОСОБА_5 міністрів України № 509 від 01.10.2014 року «Про облік внутрішньо переміщених осіб» та постанови КМУ від 08.06.2016 року № 365 «Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Також зазначають, що органи УПФУ звільнені від сплати судового збору.
Управління зазначає, що не відмовляється поновити нарахування та виплату пенсії позивачці, але вказані дії можливі лише за умови дотримання відповідного порядку, передбаченого чинним законодавством, а саме: звернення до Управляння із відповідною заявою про поновлення пенсійних виплат за наданням довідки ВПО, яка засвідчує місце проживання особи та підтверджує факт внутрішнього переміщення та після прийняття рішення комісії про відновлення пенсійних виплат. Зважаючи на вищевикладене просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Слов'янського ОУПФУ відмовити в повному обсязі.
Розглядаючи справу суд виходив із наступних вимог законодавства України:
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 138 КАС України, факти, що входять до предмету доказування - це обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні рішення у справі.
Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Однак, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта власних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Обов'язок суб'єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності. Але з презумпції вини суб'єкта владних повноважень не випливає його автоматичний програш у справі, якщо він жодним чином не відреагував на позов або просто його не визнав. Презумпція вини не є абсолютною і не може, як у судовому процесі прецедентної системи права, де відсутність заперечення позову та нез'явлення відповідача у судове засідання розцінюватися судом як визнання позову і тягнути за собою задоволення позову.
Отже, застосування принципу презумпції винуватості суб'єкта владних повноважень не обумовлює його автоматичного програшного становища у справі. Невиконання обов'язку відповідача довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, не звільняє суд від обов'язку ухвалити справедливе рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 24.09.2014 року звернулась до Слов'янського ОУПФУ Донецької області із заявою про запит пенсійної справи з УПФУ м. Горлівка Донецької області та прийняття її на облік за матеріалами пенсійної справи.
Відповідно до довідки від 19.11.2014 року № НОМЕР_1 ОСОБА_1 взято на облік як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції та перебуває за адресою: м. Слов'янськ, вул. Современа, буд. 34 (а.с. 15). Строк дії довідки не обмежений.
З квітня 2017 року позивачці припинено виплату пенсії за віком.
Статтею 46 ОСОБА_2 України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Статтею 4 Закону № 1058 встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на ОСОБА_2 України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_6 України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
У відповідності до частини 3 статті 4 Закону № 1058, яка визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній сис темі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_6 України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав визначених ст. 49 Закону № 1058.
Рішення пенсійним органом щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії не приймалося, що не заперечувалось відповідачем.
Згідно Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669 - VIII (із змінами і доповненнями), період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення ОСОБА_6 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення анти терористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.
ОСОБА_5 Міністрів України прийнято постанову «ОСОБА_4 питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» від 07.11.2014 року № 595.
Вказаною постановою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок).
Пунктом 8 Тимчасового порядку встановлено, що особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою ОСОБА_5 Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований у встановленому законом порядку, як особа, що перемістилася з району проведення антитерористичної операції, що підтверджується довідкою від 19.11.2014 року № НОМЕР_1 (а.с. 15).
В запереченнях відповідач посилається на постанову ОСОБА_5 Міністрів України «ОСОБА_4 питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 08.06.2016 року № 365, якою затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.
Суд зазначає, що звернення позивача з заявою про поновлення виплати пенсії, взяття позивача на облік та поновлення виплати пенсії позивачу відбулось до прийняття ОСОБА_5 Міністрів України постанови від 08.06.2016 року № 365.
Крім того, пунктом 2 постанови ОСОБА_5 Міністрів України № 365 передбачено: установити, що комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворені районними, районними у мм. Києві і Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, приймають рішення про відновлення або про відмову у відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, довідки яких недійсні на дату набрання чинності цією постановою, відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого цією постановою, за умови отримання внутрішньо переміщеною особою нової довідки відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою ОСОБА_5 Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
У рекомендації щодо зупинення або припинення державних виплат зазначається виявлена Мінфіном інформація, яка не узгоджується з нормативно-правовими актами, які регулюють державні виплати. (пункт 10 Порядку)
Пунктом 12 Порядку верифікації та моніторингу державних виплат, передбачено, що розпорядник бюджетних коштів та/або інший орган, який здійснює виплати за рахунок коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, на підставі отриманої від Мінфіну рекомендації щодо зупинення або припинення державних виплат приймає рішення щодо зупинення або припинення, продовження виплат реципієнту, про що повідомляє Мінфін протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення.
Таким чином, судом встановлено, що припинення виплати пенсії позивачу з квітня 2017 року було пов'язано саме з перевіркою інформації щодо його фактичного місця мешкання.
Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування визначає механізм здійснення контролю за проведенням виплати внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 1 Порядку).
Згідно п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, соціальні виплати припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних. районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) або робочі групи, а не на відповідача.
Тобто, у відповідача відсутні повноваження здійснення вищезазначеного контролю.
З огляду на це, ті постанови ОСОБА_5 Міністрів України, на які посилається відповідач, а саме № 506 від 01.10.2014 року «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції»; № 637 від 05.11.2014 року «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції»; № 595 від 07.11.2014 року «ОСОБА_4 питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», не є законами, а тому ці підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Право приймати закони, вносити до них зміни, належить виключно ОСОБА_6 України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй.
Верховна ОСОБА_6 України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта. Право на обмеження конституційних прав громадян ОСОБА_5 Міністрів України Верховною ОСОБА_6 України не надано.
Припинення виплати пенсії на підставі положень постанов ОСОБА_5 Міністрів України без вирішення цього питання шляхом прийняття пенсійним органом відповідного рішення не входить до вказаного вище переліку випадків, відповідно до яких припиняється виплата пенсії, а тому не може бути підставою для її припинення, оскільки право соціального захисту, у тому числі пенсійне забезпечення, гарантовано кожному громадянину ОСОБА_2 України.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії стосовно припинення виплати ОСОБА_1 з квітня 2017р. пенсії за віком підлягають задоволенню, так, як припинення виплати позивачеві пенсії за віком є порушенням ст. 46 ОСОБА_2 України.
Як вбачається із довідки про розмір фактично призначеної і виплаченої пенсії Слов'янського ОУ ПФУ, остання виплата пенсії позивачу була проведена за березень 2017 року у зв'язку з чим поновлення виплат необхідно провести з квітня 2017 року та сплатити заборгованість за період, починаючи з квітня 2017 року на рахунок в уповноваженому банку, обраному раніше позивачем - у АТ «Ощадбанк».
У зв'язку зі звільненням відповідача від сплати судового збору суд вважає за потрібним віднести судові витрати за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,17,18,69,71,94,98,128,158-163,167 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії та бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області в частині припинення пенсії ОСОБА_1 з квітня 2017 року.
Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 та сплатити заборгованість за період, починаючи з квітня 2017 року включно.
Звернути постанову до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови.
Суддя Слов'янського міськрайонного суду М.О.Гусинський