Справа № 3/237/555/13
31 травня 2013 року
Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Ступін І.М. розглянувши матеріал адміністративної справи, який надійшов з територіальної державної інспекції праці в Донецькій області, у відношенні
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код № НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, працюючого директором ТОВ “ФІШДРІМ”, -
у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч.1 КпАП України,-
13 травня 2013 року Територіальною державною інспекцією праці в Донецькій області проведено перевірку додержання чинного законодавства про працю ТОВ “ФІШДРІМ”.
В ході перевірки встановлено, що:
- на підприємстві головному бухгалтеру ОСОБА_2 як одинокій матері, яка має дитину до 15 років додаткова відпустка на протязі 2009 -2013 років взагалі не надавалась, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 182-1 КЗпП України та статті 19 Закону України “Про відпустки”;
- на підприємстві тарифна сітка сформована без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Так, з 01.06.2012 року на час перевірки заступнику директора ОСОБА_3 встановлено тарифну ставку (посадовий оклад0 у розмірі 2300,00 гривен місяць, головному бухгалтеру ОСОБА_2 та начальнику відділу ОСОБА_4 у розмірі 2 000, 00 гривен на місяць, операторам виробничої дільниці у розмірі 1400,00 гривен на місяць, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 96 КЗпП України та ч.3 статті 6 закону України “Про оплату праці”;
- на підприємстві мають місце випадки остаточного розрахунку при звільненні працівників не в день звільнення. Так, наприклад наказом № 93 від 18 березня 2013 року було звільнено оператора виробничої дільниці ОСОБА_5 з 18 березня 2013 року, а остаточний розрахунок з ним було здійснено 20.03.2013 року, що свідчить про неправомірні дії які привели до порушення вимог ст. 116 КЗпП України;
- на підприємстві на протязі 2010 - 2013 років взагалі не працевлаштовувались інваліди, що свідчить про неправомірні дії які привели до триваючого порушення вимог ст. 19 Закону України “про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Вищезазначені порушення допущенні директором ТОВ “ФІШДРІМ” ОСОБА_1
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом направлення судової повістки. Вважаю можливим розглянути справу в його відсутність, на підставі наявних в них доказів.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку про те, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 41 ч. 1 КпАП України.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовую: що ОСОБА_1 є винним в вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України, правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, пом'якшуючих, обтяжуючих обставин не встановлено.
При обранні міри адміністративного стягнення, враховую обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, характеристику правопорушниці, вважаю, що відносно ОСОБА_1 достатньо застосувати адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу в межах санкції статті, як таким що буде достатнім для запобігання скоєння правопорушення в майбутньому.
На підставі викладеного, ст. 41 ч. 1 КпАП України, керуючись ст. ст. 279, 280, 283, 284 КпАП України, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КпАП України і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень на користь держави.
Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання до Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд.
Суддя
Дата документу 31.05.2013