Справа № 3/237/638/13
14 червня 2013 року
Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Пономарьов О.П., розглянувши матеріал адміністративної справи, який надійшов з територіальної державної інспекції праці в Донецькій області, у відношенні
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, працює директором філії “Елеватор Нікольський” ТОВ “Агрофірма Агротіс”, місце розташування: Донецька область, Марїнський район, с. Богоявленка, вул. Щорса, буд. 101, -
у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КпАП України,-
24 травня 2013 року Територіальною державною інспекцією праці в Донецькій області проведено перевірку додержання чинного законодавства про працю філії “Елеватор Нікольський” ТОВ “Агрофірма Агротіс”.
В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді директора філії “Елеватор Нікольський” ТОВ “Агрофірма Агротіс” з 30 травня 2011 року, на підставі ст. 21 КЗпП України виступає однією із сторін трудового договору та несе відповідальність за своєчасним і правильним веденням обліку виконаних робіт, нарахуванням заробітної плати та інше. Однак, ОСОБА_1 порушив вимоги чинного законодавства та вчинив адміністративне правопорушення, а саме:
1. На підприємстві виплата заробітної плати проводиться по мірі надходження коштів та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Так, наприклад відповідно платіжних доручень № 5739 від 17.01.2013 року та № 5754 від 22.01.2013 року було остаточно виплачено заробітну плату за грудень 2012 року у загальному розмірі 58,0 тис. грн„ відповідно платіжних доручень №66 та №73 від 13.03.2013 року було остаточно виплачено заробітну плату за лютий 2013 року у загальному розмірі 65,3 тис. грн„ відповідно платіжних доручень №138 та №132 від 11.04.2013 року було остаточно виплачено заробітну плату за березень 2013 року у загальному розмірі 52,2 тис, грн., свідчить про неправомірні дії які привели до триваючого порушення вимог частин 1, 2 ст. 115 КЗпП України та частин 1 ст. 24 Закону України “Про оплату праці”.
2. На підприємстві заробітна плата за першу половину травня 2013 року у розмірі не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника на час перевірки ще не була виплачена, що свідчить про неправомірні дії які привели до триваючого порушення вимог ч. З ст. 115 КЗпП України та ч. З ст. 24 Закону України “Про оплату праці”.
3. На підприємстві заробітна плата працівникам за час щорічної відпустки виплачується пізніш ніж за 3 дня до її наступу. Так, наприклад наказом № 7а від 21.03.2013 року було надано частину щорічної відпустки апаратнику по обробці зерна ОСОБА_2 з 08.04.2013 року, а заробітну плату за термін відпустки йому було виплачено відповідно платіжної відомості №45 11.04.2013 року, наказом № 10 від 08.04.2013 року було надано частину щорічної відпустки апаратнику по обробці зерна ОСОБА_3 з 15.04.2013 року, а заробітну плату за термін відпустки їй було виплачено відповідно платіжної відомості № 46 15.04.2013 року, що свідчить про неправомірні дії які привели до порушення вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП України та ст.21 Закону України “Про відпустки”.
4. На підприємстві при звільненні працівників виплата всіх сум, що належать їм проводиться не в день звільнення. Так, наприклад наказом № 33к від 20.03.2013 року було звільнено водія ОСОБА_4 з 21.03.2013 року а остаточний розрахунок з ним із заробітної плати було здійснено 28.03.2013 року, наказом № 37к від 01.04.2013 року було звільнено завідуючу центральним складом ОСОБА_5 з 01.04.2013 року а остаточний розрахунок з нею із заробітної плати було здійснено 05.04.2013 року, що свідчить про неправомірні дії які привели до порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України.
Вищезазначені порушення допущенні ОСОБА_1
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом направлення судової повістки. Вважаю можливим розглянути справу в його відсутність, на підставі наявних в них доказів.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку про те, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 41 ч. 1 КпАП України.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовую: що ОСОБА_1 є винним в вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України, правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, пом'якшуючих, обтяжуючих обставин не встановлено.
При обранні міри адміністративного стягнення, враховую обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, характеристику правопорушника, вважаю, що відносно ОСОБА_1 достатньо застосувати адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу в межах санкції статті, як таким що буде достатнім для запобігання скоєння правопорушення в майбутньому.
На підставі викладеного, ст. 41 ч. 1 КпАП України, керуючись ст. ст. 279, 280, 283, 284 КпАП України, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КпАП України і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень на користь держави.
Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання до Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд.
Суддя (підпис) О.П. Пономарьов
З оригіналом згідно
Суддя
Дата документу 14.06.2013