Унікальний номер справи № 755/326/16/4/17 Головуючий у 1-й інстанції - Савлук Т.В
Апеляційне провадження № 22-ц/796/7438/2017 Доповідач - Шахова О.В.
12 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі :
головуючого - Шахової О.В.
суддів Вербової І.М., Поливач Л.Д.
при секретарі - Горбачовій І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Коровайко Оксани Сергіївни, заінтересовані особи: Відділ виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою його представником ОСОБА_3, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11 травня 2017 року,
У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеною скаргою, у якій просив визнати неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №33052110 від 18 червня 2012 року; зобов'язати начальника Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №33052110 від 18 червня 2012 року; зобов'язати старшого державного виконавця Коровайко Оксану Сергіївну Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2-3170/1-2010 від 13 квітня 2011 року, виданого Дніпровським районним судом м. Києва.
27 листопада 2012 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про задоволення скарги ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві, старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві Коровайко ОксаниСергіївни, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Визнано неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №33052110 від 18.06.2012 року.
Зобов'язано начальника Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №33052110 від 18 червня 2012 року.
Зобов'язано старшого державного виконавця Коровайко Оксану Сергіївну Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2-3170/1-2010 від 13 квітня 2011 року, виданого Дніпровським районним судом м. Києва. (а.с.29-30 т.1)
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14 січня 2015 року апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» - задоволено частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 листопада 2012 року скасовано, скаргу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. (а.с.63-65 т.1).
23 жовтня 2015 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві, старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві Коровайко Оксани Сергіївни, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг». (а.с.188-190 т.1)
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06 жовтня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено частково. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2015 року скасовано, скаргу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду. (а.с.229-230 т.1)
06 лютого 2017 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відмову ОСОБА_1 в задоволенні скарги на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві Коровайко ОксаниСергіївни, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна». (а.с.22-25 т.2)
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 09 березня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено частково. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2017 року скасовано, передано скаргу на новий розгляд до суду першої інстанції по суті. (а.с.45-46 т.2)
11 травня 2017 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу, з занесенням до журналу судового засідання, про залишення заяви ОСОБА_1, заінтересовані особи: Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві, старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві Коровайко ОксанаСергіївна, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов'язати вчинити певні дії, в частині заявлених вимог, а саме: зобов'язання начальника Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №33052110 від 18 червня 2012 року; зобов'язання старшого державного виконавця Коровайко Оксану Сергіївну Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2-3170/1-2010 від 13 квітня 2011 року, виданого Дніпровським районним судом м. Києва без розгляду.
11 травня 2017 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено протокольну ухвалу про залучення до участі у справі у якості заінтересованої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, просила задовольнити скаргу на дії державного виконавця та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №33052110 від 18 червня 2012 року щодо примусового виконання виконавчого листа №2-3170/1-2010, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 13 квітня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 287549,57 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що виконавчий лист пред'явлений стягувачем ПАТ «ОТП Банк» до примусового виконання лише 14 червня 2012 року, тобто з пропущенням строку визначеного п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження»( в редакції від 04 листопада 2010 року, яка набула чинності з 09 березня 2011 року), якою визначено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання протягом одного року.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 травня 2017 року у задоволенні скарги відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення скарги.
На обґрунтування своїх доводів, вказує зокрема, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», який набрав чинності 09 березня 2011 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, тобто до 09 березня 2011 року, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі, тобто за виконавчим листом№2-3170/1-2010, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 13 квітня 2012 року, не можна було відкривати виконавче провадження.
У судовому засіданні представник заявника підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Інші особи в судове засідання не з'явились.
Перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Відмовляючи у задоволенні вимог скарги, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець правомірно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №33052110 від 18 червня 2012 року щодо примусового виконання виконавчого листа №2-3170/1-2010, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 13 квітня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 287549,57 грн.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2011 року, позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» суму заборгованості за кредитним договором №МL-013/168/2007 від 04.09.2007 року у розмірі 287 549,57 грн. та судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120,00 грн., а всього - 289 369 грн. 57 коп. (а.с.40-43 т.1).
13 квітня 2012 року Дніпровським районним судом міста Києва, на підставі заяви стягувача ПАТ «ОТП Банк», видано виконавчий лист №2-3170/1-2010, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 289 369,57 грн., у змісті виконавчого листа зазначено, що рішення набрало законної сили - 10 березня 2011 року, строк пред'явлення виконавчого листа - три роки.
14 червня 2012 року ПАТ «ОТП БАНК» направив заяву про відкриття виконавчого провадження до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві.
18 червня 2012 року старшим державним виконавцем Коровайко О.С. органу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №33052110) про примусове виконання виконавчого листа №2-3170/1-2010, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 13 квітня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 289369,57 грн. (а.с.151 т.1)
04 серпня 2015 року головним державним виконавцем Шеремет Ю.М. органу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження ВП №33052110 - замінено сторону виконавчого провадження - стягувача з ПАТ «ОТП Банк» на ТОВ «ОТП Факторинг». (а.с.180 т.1).
Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Законута інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця. При цьому вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Виходячи із засад цивільного судочинства, судове рішення, як таке, вже само по собі являється актом примусу, спрямованим на вчинення тих чи інших дій в інтересах та на користь учасників судового провадження.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" саме державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 18 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що відповідає конституційному положенню щодо обов'язковості виконання судових рішень на всій території України (ст. 124 Конституції України).
Відповідно до положень частини першої та шостої ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Як передбачено частиною другою та четвертою статі 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Як передбачено частиною першою ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції які діяла на момент винесення рішення суду, виконавчі листи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 04 листопада 2010 року, яка набула чинності з 09 березня 2011 року) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
а) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
б) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», який набрав чинності з 09 березня 2011 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, тобто до 09 березня 2011 року, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.
Статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження» передбачалось, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Як роз'яснено у п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року за №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», перевіряючи додержання строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд має враховувати як положення статті 22 Закону про виконавче провадження, так і інші акти законодавства, якими врегульовано це питання. При цьому відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.
Встановивши, що стягувач ПАТ «ОТП Банк» пред'явив виконавчий лист №2-3170/1-2010, виданий Дніпровським районним судом міста Києва 13 квітня 2012 року, до примусового виконання з дотриманням строків, які визначені уст.22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції яка діяла на момент ухвалення судового рішення, яка передбачала строк пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання - три роки, при цьому при оформлені виконавчого документа судом визначено строк пред'явлення виконавчого листа - три роки, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», який набрав чинності 09 березня 2011 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, тобто до 09 березня 2011 року, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі, тобто за виконавчим листом №2-3170/1-2010, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 13 квітня 2012 року, не можна було відкривати виконавче провадження, оскільки однорічний строк пред'явлення такого до виконання стягувачем був пропущений, є безпідставними з наступних підстав.
За змістом положень статті 369 Цивільного процесуального кодексу України, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що стягувач та боржник не звертались до суду про виправлення помилки у виконавчому листі в частині визначення строку для пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання, як це передбачено ст. 369 Цивільного процесуального кодексу України.
Виходячи з аналізу норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, законодавцем встановлені певні обмеження повноважень державного виконавця, відповідно до яких всі рішення приймаються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом «Про виконавче провадження», вони повинні бути повними, неупередженими та своєчасними, спосіб та порядок виконання рішення суду встановлюється не виконавцем, а саме рішенням суду, яке відображено у виконавчому документі, виконавчі дії не можуть порушувати права та законні інтереси громадян та юридичних осіб, а відтак - доводи апеляційної скарги із зазначених правових норм є безпідставними.
Суд першої інстанції дотримався встановленого ст.212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого, суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін, та дав їм належну оцінку.
Інші доводи апеляційної скарги висновків судді першої інстанції не спростовують і не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена судом з додержанням вимог закону, а доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального та матеріального права є безпідставними і не обґрунтованими.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право поставити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.
Підстав, передбачених ст. 311 ЦПК України для скасування оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали суду першої інстанції без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 305, 307, 312 п. 1, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_3, відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11 травня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до вказаного суду.
Головуючий
Судді