05 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12014100040005174 за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Очамчіре (Абхазія) Республіки Грузія, громадянина Грузії, з середньою освітою, який не працює, одружений, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за участю:
прокурора - ОСОБА_7 ,
потерпілої - ОСОБА_8 ,
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014100040005174 за фактом вчинення ОСОБА_6 , 01.01.1979
Справа № 11-кп/796/1428/2017
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_9
Доповідач - ОСОБА_1
року народження, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 4.
Повертаючи даний обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції вмотивував постановлене рішення тим, що обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування не відповідають вимогам КПК України, зокрема в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення із зазначенням події злочину, обставин вчинення кримінального правопорушення, часу місця способу його вчинення, мотивів, яким керувався обвинувачений при вчиненні кримінального правопорушення.
Також, суд послався на порушення п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки обвинувальний акт складено щодо ОСОБА_10 , а в підготовчому судовому засіданні було з'ясовано, що його дійсне прізвище ОСОБА_11 .
Не погодившись з ухвалою суду, прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07.04.2017 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12014100040005174 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
Як зазначає апелянт, ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 07.04.2017 року є незаконною та підлягає скасуванню відповідно до ст.ст. 409, 412 КПК України у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, не конкретизуючи у чому полягають такі порушення.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора та потерпілої, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта та його додатків викладені в ст. 291 КПК України, відповідно до п. 5 ч. 2 якої, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також формулювання обвинувачення.
Обвинувальний акт щодоОСОБА_6 містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та його правову кваліфікацію, але в ньому відсутнє формулювання обвинувачення, що свідчить про недотримання слідчим та прокурором вищенаведених вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, що є підставою для повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження.
Не спростовані прокурором і посилання суду на те, що ОСОБА_10 змінив прізвище на ОСОБА_12 .
Доводи апелянта про те, що в даному випадку судове рішення прийняте з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону нічим не підтверджені та взагалі не вмотивовані.
Таким чином, на думку колегії суддів, відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення ОСОБА_6 унеможливлює розгляд обвинувального акта у суді, оскільки саме в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст. 337 КПК України, суд першої інстанції здійснює судовий розгляд.
Крім цього, відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення порушує право ОСОБА_6 на захист, що прямо випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі “Абрамян проти Росії” (рішення від 09.10.2008), згідно якого "у тексті підпункту “а” п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню “обвинувачення” особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення"
Виходячи з викладеного, в задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014100040005174 за фактом вчинення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінального правопорушення,передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 4 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3