АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА
Справа №33/796/178/2017 Постанова винесена суддею Антоновою Н.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП
19 червня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сичівка Марківського району Луганської області, і.п.н. НОМЕР_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою:АДРЕСА_1,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
На підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_3 звільнено від сплати судового збору та судові витрати віднесено на рахунок держави.
Постановою суду визнано доведеними обставини вказані у протоколі, а саме те, що 18.09.2016 року приблизно о 23 годині 35 хвилин водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «CitroenBerlingo», д.н.з. НОМЕР_2, в м. Києві на перехресті вул. Деміївська та пр. В.Лобановського, виїхав на регульоване перехрестя з вул. Деміївська на заборонений (червоний) сигнал світлофора, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_3, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не погодившись з прийнятим судовим рішенням подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києву від 11 листопада 2016 року, постановити нову ухвалу, якою надіслати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апелянт стверджує, що рухався на зелений сигнал світлофору і даний факт підтверджують його пояснення та поясненнями свідка ОСОБА_5, що знаходилась в його автомобілі під час зіткнення з іншим автомобілем під керуванням ОСОБА_6
Вказує на те, що суд під час розгляду даної справи не взяв до уваги відеозапис з якого вбачається, що декілька секунд перед зіткненням назустріч ОСОБА_3 проїхав автомобіль, з цього апелянт робить висновок, що в момент зіткнення для транспортних засобів що рухались по пр. В. Лобановського «горів» саме дозволений (зелений) сигнал світлофору.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення ОСОБА_3, його захисника - адвоката Дервіша Д.С., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення ОСОБА_6 та його представника - адвоката Конюшко Д.Б., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зазначені вимоги закону при розгляді справи щодо ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП суддя місцевого суду дотримав, оскільки достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив матеріали справи, проаналізував у постанові докази у справі у їх сукупності, повно та всебічно з'ясувавши обставини, що призвели до виникнення цієї пригоди внаслідок порушення Правил дорожнього руху України саме ОСОБА_3, надав їм об'єктивну оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому судове рішення є належно обґрунтованим та відповідає вимогам діючого законодавства.
Зокрема, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 19 вересня 2016 року, згідно якого, ОСОБА_3 19.09.2016 року о 00 год. 15 хв., керуючи автомобілем «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2, в м. Києві на перехресті вул. Деміївська та пр. В. Лобановського, виїхав на регульоване перехрестя з вул. Деміївська на заборонений (червоний) сигнал світлофора, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_3, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП України (а.с. 2). Цей протокол складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП України, підписаний особою, яка його склала, містить підпис ОСОБА_3 про роз'яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП України (а.с. 1);
- схемою дорожньо-транспортної пригоди від 19 вересня 2016 року, в якій зафіксовані дані про розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, яке не суперечить тим обставинам, що автомобіль «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 перетинаючи перехрестя скоїв зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6, водії обох транспортних засобів із схемою ДТП погодилися та власноруч підписали її (а.с. 3);
- висновком експерта №36/2016 від 28.10.2016 року, згідно якого водій автомобіля «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 виїхав на перехрестя на забороняючий сигнал світлофора;
- циклограмою роботи світлофорного об'єкта на перехресті пр.-т. В. Лобановського -вул. Деміївська станом на 18.09.2016 року о 23 год. 20 хв. наданою КП "Київдорсервіс», згідно якої світлофорний об'єкт на перехресті пр.-т. В. Лобановського - вул. Деміївська працював в режимі координованого керування згідно циклограми;
- відеозаписом з камер спостереження.
Проаналізувавши пояснення учасників ДТП, надані ними під час усього провадження в справі про адміністративні правопорушення, у взаємозв'язку з іншими доказами, в тому числі й відеозаписом ДТП, переглянутим в суді апеляційної інстанції, вважаю, що пояснення ОСОБА_3 щодо іншого, ніж встановлено в суді першої інстанції, механізму зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та твердження про порушення ОСОБА_6 вимог п. 8.7.3(е) ПДР України, внаслідок чого, на його думку, відбулася ДТП, є неспроможними, а висновок судді місцевого суду в цій частині є достатньо вмотивований, ґрунтується на сукупності доказів у справі, а тому можна зробити висновок, що саме ОСОБА_3 не були виконані вимоги п. 8.7.3(е) ПДР України, який забороняє рух на червоний сигнал світлофора і саме це порушення перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з пошкодженням автомобілів.
Що стосується доводів ОСОБА_3 про те, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія автомобіля «Chevrolet Aveo» ОСОБА_6, то суддя правомірно не взяв їх до уваги, обґрунтувавши це невідповідністю їх даним обставин ДТП, зафіксованими технічними засобами та встановленим висновком експерта, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Інших підстав, які б свідчили про грубе порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи в суді першої інстанції, апелянтом не наведено.
Таким чином, немає підстав вважати сумнівним, недостовірним чи необґрунтованим висновок судді суду першої інстанції про винність ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Суд вірно оцінив наявні в матеріалах справи докази та прийняв законну і обґрунтовану постанову, а тому відсутні будь-які підстави для скасування постанови суду першої інстанції, як про це просить апелянт у своїй апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Л.І. Кепкал