АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 752/5853/17-ц Головуючий у суді першої інстанції: Мирошниченко О.В.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7305/17 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
26 червня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Слюсар Т.А., Панченка М.М.
при секретарі Крічфалуши С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Чуйка ЯрославаВолодимировича - представника Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 21 лютого 2017 року у справі № 79/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_5, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Рона» про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнський громадській організації «Союз інвесторів України» від 21 лютого 2017 року у справі № 79/16 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_5 - відмовлено.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції представник заявника подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали, якою задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 21 лютого 2017 року у справі № 79/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_5, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рона» про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції помилково застосовано приписи Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідач ОСОБА_5 є фінансовим поручителем за Договором поруки, а тому застосування до правовідносин, які виникли між банком та поручителем, Закону N 2983-VI від 3 лютого 2011 року, яким частину першу статті 6 Закону України "Про третейські суди" доповнено пунктом 14, за змістом якого третейські суди в передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних, господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав cпoживaчів в тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки) є невірним. Також просив врахувати, що банк належним чином не був повідомлений про розгляд заяви, судова повістка надійшла на адресу банку через півтора місяця після винесення ухвали та отримана банком 15.05.2017, тоді як ухвала постановлена 30.03.2017.
У судовому засіданні представник заявника Киричук Р.П. підтримав доводи апеляційної скарги. Заінтересовані особи: ОСОБА_5 та ТОВ «Компанія Рона» в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторінабо інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутність.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив із того, що виходячи з суб'єктивного складу сторін та характеру спірних правовідносин, що були предметом розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» за позовом ПАТ «Дочірній банк СБЕРБАНК Росії» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, цей спір непідвідомчий третейському суду, що дає підстави відмовити у видачі виконавчого листа на виконання рішення третейського суду на підставі п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК, з урахуванням положень п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди».
Однак, суд першої інстанції допустив неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи та допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд питання про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду судом першої інстанції за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (а.с.23).
Перевіряючи доводи заявника про неналежне повідомлення сторін у справі про розгляд даного питання, колегією суддів встановлено.
Як визначено статтею 389-9 ЦПК України заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з викликом сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
Тобто заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду може бути розглянута судом без сторін, які беруть участь у справі, але лише у разі їх попереднього повідомлення.
Отже, повідомлення сторін, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду скарги повинно здійснюватися відповідно до статей 74 - 76 ЦПК України.
Виходячи із положень статей 74-76 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими належним чином щодо яких у суду є відомості про вручення їм судових повісток; якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування; вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі; у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Як свідчать матеріли справи, що заявник та інші заінтересовані особи: ОСОБА_5, ТОВ «Компанія Рона» повідомлялись судом про час та місце розгляду справи на 30 березня 2017 року повісткою про виклик до суду (а.с. 20).
Однак доказів вручення судових повісток, адресованих сторонам, які беруть участь у справі, матеріали справи не містять.
Отже, заявник та інші заінтересовані особи: ОСОБА_5, ТОВ «Компанія Рона», належним чином не були повідомлені про дату розгляду питання про виправлення описки у судовому рішенні на 30 березня 2017 року на 10-15 год.
Таким чином, суд першої інстанції розглянув заяву про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без вжиття заходів щодо належного сповіщення вказаних осіб про розгляд даного питання, що призвело до порушення порядку, встановленого для його вирішення.
Крім того, відмовляючи в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду з підстав п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК (справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону), суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_5 виступає поручителем та відповідно до умов укладеного договору поруки від 16 січня 2015 року відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відмежування цивільних правовідносин за участю споживачів від правовідносин за участю інших суб'єктів здійснюється на підставі визначення правової форми їх участі в конкретних правовідносинах.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
З конструкції ст. 554 ЦК випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором.
Таким чином, суд першої інстанції не визначився чи є поручитель ОСОБА_5 споживачем послуг банку, права якої захищаються Законом України від 12 травня 1991 року N 1023-XII "Про захист прав споживачів", чи слід вважати позов до поручителя про стягнення кредитної заборгованості спором щодо захисту прав споживачів. Без з'ясування вказаних обставин не можливо зробити висновок про те, що справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду в силу положень пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди".
Таким чином, суд першої інстанції не врахував процесуальну особливість вирішення питання про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду та розглянув справу без належного виклику заявника та заінтересованих осіб, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення заяви.
За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Чуйка Ярослава Володимировича - представника Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» задовольнити частково.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: