провадження № 22-ц/796/6833/2017 Головуючий у 1-й інстанції: Плахотнюк К.Г.
справа №752/713/17-ц Доповідач: Поліщук Н.В.
06 липня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:
Головуючого-судді Поліщук Н.В.
суддів Білич І.М., Поливач Л.Д.
за участю секретаря Горбачової І.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Балєва М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС УКРАЇНА», поданою представником Балєвим Марином Петровичем, на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 05 квітня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС УКРАЇНА» про стягнення невиплаченої заробітної плати за контрактом,-
В січні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про стягнення з ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС УКРАЇНА» 526209,09 доларів США невиплаченої заробітної плати за контрактом.
Після відкриття провадження у справі, ОСОБА_3 звернулась із заявою про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на групу нежитлових приміщень №237 в літ.А, загальною площею, 503,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об»єкту нерухомості майна 549411880000 та належить на праві власності ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС УКРАЇНА» в межах ціни позову.
Необхідність у забезпеченні позову обґрунтовує тим, що останнім часом показники стабільності господарської діяльності ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС УКРАЇНА» знизилися, останнє має намір відчужити об»єкти нерухомості. Посилаючись на викладене та з метою гарантування виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, просить вжити заходи забезпечення позову.
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 05 квітня 2017 року заяву задоволено, накладено арешт на групу нежитлових приміщень №237 в літ.А, загальною площею, 503,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об»єкту нерухомості майна 549411880000 та належить на праві власності ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС УКРАЇНА» в межах суми позовних вимог 526209,09 доларів США, що станом на 13 січня 2017 року еквівалентно 14 339 197,70 грн.
Не погодившись з постановленою ухвалою, ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС УКРАЇНА» подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви.
В апеляційній скарзі посилається на порушення норм процесуального права, якими є не направлення ухвали, не роз»яснення позивачу про наслідки забезпечення позову, не забезпечення заставою способу забезпечення позову, не співмірність предмету вимог та способу забезпечення позову. Посилається на відсутність обґрунтованих припущень про можливість розпорядитися майном. Вказує на необґрунтованість тверджень про нестабільність господарської діяльності. Зазначає, що накладення арешту на майно є загрозою ліквідності юридичної особи, оскільки таке майно не може бути враховане при формуванні страхових резервів, натомість це майно входить наразі до страхового резерву. Зазначає, що суд не з»ясував вартості майна та його належності відповідачу.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені у ній обставини є обґрунтованими та дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.
Проте повністю з такими висновками колегія суддів погодитися не може.
Відповідно до частин 1 та 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Правова природа арешту майна, вчиненого у зв»язку із провадженням по цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.
Як роз»яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати
особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.4 постанови Пленуму).
Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову у визначений позивачем спосіб, суд першої інстанції обмежився формальною констатацією факту наявності спору між сторонами та не перевірив інших істотних обставин справи, які підлягають оцінці при вирішенні цього питання.
З матеріалів справи убачається, що вимоги заявлено про стягнення з відповідача грошової суми в розмірі 526209,09 доларів США, що станом на 13 січня 2017 року еквівалентно 14 339 197,70 грн.
Проте судом першої інстанції вирішено питання про накладення арешту на групу нежитлових приміщень №237 в літ.А, загальною площею, 503,4 кв.м, за відповідною адресою, які самі по собі не є спірними, а їх вартість становить 26 918 000 грн., що значно перевищує розмір позовних вимог та дає підстави уважати про порушення принципу співмірності. Зазначення в ухвалі суду накладення арешту в межах ціни позову, а саме на суму 14 339 197,70 грн. не може свідчити про дотримання такого принципу, оскільки арешт всього нерухомого об»єкту унеможливлює виокремлення його певної частини за відповідною вартістю.
Окрім того, з матеріалів справи убачається, що об»єкт нерухомого майна, на який судом накладено арешт, є таким, що входить до страхового резерву відповідача, тобто створеного відповідачем у відповідності до вимог ст.31 Закону України «Про страхування» технічного резерву для забезпечення зобов»язань за ризиковими видами страхування.
Відтак, накладення арешту на таке нерухоме майно може мати наслідком завдання шкоди відповідачу-юридичній особі.
Твердження представника позивача про те, що згідно пп.3 п1 Розділу ІІІ Положення до нормативу диверсифікованості активів включаються прийняті активи вкладення в один об»єкт нерухомого майна не більше 10% страхових резервів, вірогідність можливих негативних наслідків не спростовують.
Поряд з цим, з матеріалів справи убачається, що відповідачу на праві власності належить ряд інших об»єктів нерухомого та рухомого майна, тобто наявне майно в межах ціни позову, на яке за наявності для цього підстав, може бути накладено арешт без завдання шкоди діяльності юридичної особи.
Зазначаючи підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, позивач вказує на купівлю акцій відповідача фінансово нестабільною компанією «Євроінс Іншуранс Груп АД», а також невміле управління теперішнім топ-менеджментом.
Проте такі твердження не мають обґрунтованої вірогідності, натомість матеріали справи містять відомості про відкриття відповідачем ряду нових підрозділів, придбання десяти одиниць транспортних засобів, що свідчить про ведення активної господарської діяльності. При цьому сама по собі продаж одного об»єкта нерухомого майна не дає підстав уважати про таке погіршення фінансового стану відповідача, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Оскільки при вирішенні питання, судом першої інстанції не перевірено обґрунтованість підстав уважати про доцільність вжиття заходів забезпечення позову у визначений позивачем спосіб, не з»ясовано можливість завдання шкоди юридичній особі таким заходом та перешкоджання господарській діяльності, не враховано принципу співмірності, постановлену ухвалу не можна уважати такою, що відповідає нормам процесуального права.
Відповідно до ст.312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановлює ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено з порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст.218, 304, 305, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС УКРАЇНА», подану представником Балєвим Марином Петровичем, задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 05 квітня 2017 року скасувати, та постановити нову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на групу нежитлових приміщень №237 в літ.А, загальною площею, 503,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об»єкту нерухомості майна 549411880000 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-суддя Н.В. Поліщук
Судді І.М. Білич
Л.Д. Поливач