Провадження: 22-ц/790/3188/17 Головуючий 1 інстанції - Сорока О.П.
Справа: № 646/1338/17 Доповідач - Кругова С.С.
Категорія: трудові
10 липня 2017 року Апеляційний суд Харківської області у складі:
головуючого Кругової С.С.,
суддів Колтунової А.І.,
ОСОБА_1,
секретаря Прологаєвої А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Харківський державний цирк імені ОСОБА_3», третя особа: Генеральний директор Державного підприємства «Харківський державний цирк імені ОСОБА_3» ОСОБА_4 про визнання незаконною відмову у нарахуванні та виплаті матеріальної допомоги на оздоровлення та про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення,-
У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати поважними строки звернення до суду з позовом, визнати незаконною відмову відповідача щодо нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення та стягнути з відповідача матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу 6678 грн. з урахуванням надбавок, всього 11352,60 грн.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 березня 2017 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування скарги посилається на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушення норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, крім іншого деякі висновки не підтверджені належними та допустимими доказами та є припущенням суду.
Судом першої інстанції не перевірено дотримання відповідачем норм закону при нарахуванні та виплаті матеріальної допомоги, судом не надано обґрунтованих висновків про те, що він не міг знати про невиплату матеріальної допомоги.
Не було враховано районним судом норм чинного законодавства, рішень Конституційного та Верховного суду України з аналогічних питань, що призвело неправильного застосування норм матеріального права.
Висновок суду про застосування строків позовної давності є безпідставним та не обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач позовні вимоги не довів, оскільки з заявою про надання матеріальної допомоги на оздоровлення у 2016 році до відповідача не звертався.
З таким висновком суду, колегія суддів погоджується, з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 згідно наказу № 136-п від 21.11.2016р. звільнений з посади директора-розпорядника ДП «Харківський державний цирк імені ОСОБА_3» у зв'язку із скороченням штату (а.с.21).
26 липня 2016 року під час роботи на посаді директора-розпорядника ДП «Харківський державний цирк імені ОСОБА_3» ОСОБА_2 звернувся із заявою про надання йому матеріальної допомоги на лікування, як інваліду 2 групи (а.с.9).
Статтею 2 ЗУ «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входять: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; заохочувальні та компенсаційні виплати. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Як визначено в ст. 10 КЗпП колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Колективним договором між адміністрацією та трудовим колективом ДП «Харківський державний цирк імені ОСОБА_3» на 2014-2017 роки передбачені умови та порядок здійснення виплат матеріальної допомоги працівникам цирку, а саме відповідно до п. 6.1.5 надбавки, доплати, премії, винагороди та інші заохочувальні, компенсаційні та гарантійні виплати передбачено здійснювати з урахуванням вимог ст. 15 Закону України «Про оплату праці», ст. 98 КЗпПУ, наказу Міністерства культури і туризму України "Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки" від 18.10.2005 №745 Колективного договору, інших законодавчих актів та виходячи із фінансових можливостей підприємства.
Пунктом 6.2.9 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ДП «Харківський державний цирк імені ОСОБА_3» на 2014-2017 роки передбачено, що застосовувати преміальні заохочення та надання матеріальної допомоги працівникам цирку згідно з діючим законодавством України та положеннями про преміювання та матеріальну допомогу, розробленим і затвердженим адміністрацією і Профспілковим комітетом. Виплату преміальних заохочень та надання матеріальної допомоги здійснювати лише при наявності коштів.
У п. 6.1 Положення про преміювання та матеріальну допомогу працівникам ДП «Харківський державний цирк імені ОСОБА_3» зазначено, що враховуючи фінансові можливості Підприємства, надавати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання у межах наявних коштів на оплату праці.
Згідно додатку до фінансового плану витрат на 2016 рік ДП «Харківський державний цирк імені ОСОБА_3» (а.с.112) кошти на виплату матеріальної допомоги за рахунок бюджетних коштів не передбачались.
Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказів які б спростували висновки суду позивач не надав.
Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Будь яких доказів, які б спростовували висновки суду - позивач не надав.
Посилання на застосування судом позовної давності не відповідає дійсності. Як вбачається зі змісту рішення суду в позові відмовлено по суті, а не за спливом позовної давності.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 березня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий С.С. Кругова
Судді А.В. Котелевець
ОСОБА_1