вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви без розгляду
"10" липня 2017 р. Справа № 911/2079/17
за позовом Дочірнього підприємства Вишгородського районного споживчого товариства ДП «Сузір'я», смт.Димер
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Вишгород
про стягнення 10456,50 грн.
Встановив:
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки позовна заява не містить вірного найменування відповідача та його адреси.
Відповідачем у позові визначено Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, адреса: 07300, Київська область, м.Вишгород, вул. Шевченко, буд. 6, к.65-66, код НОМЕР_1, проте як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 06.07.2017 року за вказаним кодом відповідача значиться: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, а вірним місцезнаходженням відповідача є: 07300, Київська область, Вишгородський р-н, м.Вишгород, вул. Кургузова, буд. 3, корпус А, квартира 52.
В п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» зазначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до абзацу 2 п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011р. місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Отже, адресою відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі, є адреса його місцезнаходження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Як доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем до позовної заяви додано опис вкладення у цінний лист від 04.07.2017 року, на якому в графі «Кому» зазначено «Павленко Віра Миколаївна», а в графі «Куди» - «вул. Шевченко, буд. 6, к.65-66, м.Вишгород, Київська область, 07300» Проте, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вірним місцезнаходженням відповідача є: 07300, Київська область, Вишгородський р-н, м.Вишгород, вул. Кургузова, буд. 3, корпус А, квартира 52.
Відповідно до ч.1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами до позовної заяви додано тільки опис поштового вкладення у цінний лист від 04.07.2017 року.
Позивачем до позовної заяви додано чистий аркуш паперу зі словами «докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу», однак без будь-яких документів щодо фактичного надіслання чи вручення, про що господарським судом складено Акт №07-13/105/2017 від 06.07.2017 року.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р. встановлено, що про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Отже, зазначеною нормою передбачена видача відправнику розрахункового документа, який є доказом прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення.
Таким чином, тільки опис вкладення у цінний лист не може бути належним доказом надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки до нього не додано розрахункового документу, що підтверджує надання послуги з пересилання.
Належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами є чек (квитанція) що підтверджує надання послуги з пересилання з описом вкладення у цінний лист.
Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство на підставі якого подається позов.
Згідно п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України позовна заява повинна містити обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, а також обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Позивачем в порушення зазначеної норми не надано обґрунтованого розрахунку позову, а саме, дат виникнення зобов'язання зі сплати кожного платежу, який включено до спірної основної заборгованості. Позивачем взагалі не надано розрахунку пені з зазначенням сум по кожному періоду заборгованості, на які нарахована пеня, періодів (дат початку і закінчення) нарахування пені.
Відповідно до абзацу 5 п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011 р. підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Згідно з п. 3. ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Отже, позовна заява з вказаної підстави підлягає поверненню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись п. 3, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
додаток (позивачу): позовна заява №79 від 30.06.2017 року з доданими до неї документами та конверт в якому вона надійшла, а також Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Акт №07-13/105/2017 від 06.07.2017 року
Суддя А.Ю. Кошик